СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ вугледобувних підприємств УКРАЇНИ

Общая постановка проблемы

У сучасних умовах розвитку світового енергетичного ринку енергетика України завжди була базовою галуззю та нині залишається основою національної економіки й важливим фактором її розвитку. Безперечно, від стійкої роботи та сталого розвитку паливно-енергетичного комплексу сьогодні залежить майбутнє нашої країни. Для забезпечення стабільного економічного розвитку енергетичної галузі вкрай необхідна розробка певних програм, кардинальних реформ, визначення основних напрямів розвитку, спрямованих на постійний розвиток паливно-енергетичного комплексу. Однією з найважливіших, найактуальніших галузей паливно-енергетичного комплексу України є вугільна промисловість [1].

У вітчизняній та зарубіжній практиці дослідженню стану та перспектив функціонування вугільної галузі присвячено праці відомих науковців і практиків, таких як: О.І Амоша, Б.О. Білецький, Є.Н. Братков, Б.О. Грядущий, Є.А. Козловський, Ю.В. Макогон, Л.Г. Мельник, Г.Г. Півняк, JI.M. Рассуждай, А.І. Чилікін, I.A. Франчук, Ю.П. Ященко. Незважаючи на значну кількість досліджень, багато питань ще не розкрито, тому існує нагальна потреба у проведенні більш досконалих досліджень для вирішення не лише існуючих, але і нових перспективних питань, що виникають. Усе це обумовлює увагу саме до вугільної промисловості.

Метою статті є спроба надати загальну оцінку стану функціонування та визначення напрямів розвитку вугільної галузі.

Аналіз фінансових результатів підприємств вугледобувної галузі, представлений у таблиці, показує, що за період з 2004 по 2006 рік відбувалося стійке покращення фінансових показників вугледобувних підприємств.

За період з 2004 року по 2008 рік фінансовий результат до оподаткування підприємств галузі збільшився на 4841,3 млн. грн., а кількість прибуткових підприємств галузі збільшилася на 12,8 %. 2009 рік був кризовим в економіці України, що також позначилося на фінансових результатах вугледобувних підприємств. В 2009 році по галузі індекс промислової продукції відносно 2008 року склав 89,4 %, а фінансовий результат до оподаткування -1429,6 млн. грн. Таким чином, у 2010 кількість прибуткових підприємств галузі відносно загальної кількості підприємств зменшилася до 46,5 % [2].

Незадовільні результати роботи вугільної галузі пояснюються цілою низкою існуючих проблем, які чинять перешкоди ефективності її роботи та потребують нагального вирішення. До основних з них відносяться проблеми оновлення основних фондів, недостатня державна підтримка, удосконалення нормативно-правового поля, підвищення рівня безпеки на шахтах та ін.

Вихід вугільної промисловості зі складного сучасного стану висуває головну задачу реформування державного регулювання у цій сфері. Деякі кроки у цьому напрямку вже зроблено. Так, у грудні 2010 р. почала діяти "Програма перспективного розвитку вугільної галузі на середньостроковий період до 2015 р.". У програмі закладені наступні параметри: на етапі до 2015 р. обсяг видобутку вугілля прогнозується на рівні 91,7 млн т на рік. На етапі розвитку галузі в період з 2015 по 2020 рр. обсяг передбачається збільшити до 100 млн т, включаючи близько 65 млн т енергетичного вугілля. Підсумковий потенційний рівень видобутку до 2030 р. очікується на рівні 115 млн т, з яких 75 млн т - енергетичне вугілля [3].

Реалізувати стратегічні завдання вугільної галузі планується із залученням бюджетних коштів, у цілому у вугільну галузь до 2030 року планується інвестувати 221,7 млрд. грн. (48 млрд. – за рахунок бюджету) [4]. Оскільки державі складно належним чином утримувати дотаційну галузь, постає питання пошуку та мобілізації коштів з інших джерел. Для його вирішення необхідно шукати шляхи залучення коштів для розвитку з боку інвесторів, розробляти заохочувальні програми вкладення капіталів. Але контроль за функціонуванням галузі, фінансовий, наукових розробок, гірничошахтного будівництва, розвитку шахт, перевірки стану та виконання затверджених планів і програм однозначно слід залишити за державою.

Застосування комплексного підходу до визначення шляхів підвищення рівня прибутковості вугледобувного підприємства на рівні менеджменту підприємства та забезпечення впроваджуваних заходів державною підтримкою в рамках державних програм повинне забезпечити сталий розвиток вугледобувної галузі.

Список использованной литературы

1. Середа Л.О. Сучасний стан вугільної промисловості / Л.О. Середа // Економіка промисловості: Науково-практичний журнал. Донецьк: Національна Акад. наук України (Україна). – 2009. - №1. – с. 67–70.
2. http://www.ukrstat.gov.ua/ [Електронний ресурс]
3. Держстат: Україна за 2 місяці 2012 р. наростила видобуток вугілля на 4,6% [Електронний ресурс] / Режим доступу до статті - http://www.rbc.ua/ukr/top/show/gosstat-ukraina-za-2-mesyatsa-2012-g-narastila-dobychu-uglya-16032012175600/
4. Карпінський Б.А. Фінансово-господарська діяльність підприємств вугільної галузі України: реалії та перспективи / Б.А. Карпінський, Н.С. залуцька // Фінанси України. – 2008. - №8. – С. 63 – 73.