Балацький О.С. - Чинники підвищення інвестиційної привабливості підприємств України

Анотація

Балацький О.С. Чинники підвищення інвестиційної привабливості підприємств України. Розглянуто основні аспекти діяльності промислових підприємств, доведено актуальність проблеми залучення коштів іноземних інвесторів, запропоновано чинники підвищення інвестиційної привабливості на прикладі підприємств гірничо–метлургійного комплексу.

Загальна постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку економіки переважна більшість підприємств України знаходиться в кризовому становищі. Це зумовлено майже критичним ступенем зносу основних виробничих фондів (станом на 2010 р. – 74,9%). Такий рівень зносу призводить до зменшення виробничих потужностей підприємств, зниження ступеня їх прибутковості та, відповідно, збільшення частки збиткових підприємств (у 2010 р. – 41,0%). За даними Державного агентства статистики України 95% інвестицій в основні фонди відбувається за рахунок власних коштів підприємств, а оскільки зростає рівень їх збитковості, використання даного джерела не забезпечує необхідного рівня відтворення основних фондів. На даний момент потреба економіки в 320 млрд. грн. інвестицій задовольняється лише на 48,5%, тобто до економіки залучається лише 155,1 млрд. грн. Така сума є вкрай недостатньою для забезпечення сталого розвитку підприємств України та вітчизняної економіки в цілому. Оскільки в ситуації, що склалася, підприємства не мають можливості здійснювати інвестування в необхідних обсягах, актуальності набуває питання залучення коштів іноземних інвесторів. Слід зазначити, що дане джерело використовується в Україні в дуже обмеженому обсязі та потребує розвитку, оскільки, як свідчить досвід розвинених країн, залучення інвестицій за рахунок даного джерела сприяє розвитку підприємств та покращенню стану економіки в цілому.

Виклад основного матеріалу

Для залучення коштів іноземних інвесторів вирішення потребує проблема підвищення інвестиційної привабливості підприємств України. Їх непривабливість зумовлена як загальною непривабливістю України в міжнародних рейтингах, якими користуються інвестори при виборі країни–реципієнта (UNCTAD; Doing Business; EBA), так і внутрішніми негативними процесами, тобто критичним рівнем зносу основних фондів, незадовільними фінансовими показниками діяльності, відсутністю інноваційної діяльності, недостатнім досвідом менеджерів та ін.

Пошук шляхів підвищення інвестиційної привабливості підприємств постійно перебуває в центрі уваги іноземних та вітчизняних вчених, серед яких найвагоміший внесок зробили О.І. Амоша, О.М. Анісімова, С.С. Аптекар, І.Т. Балабанов, І.О. Бланк, Я.І. Єлейко, Л.І. Катан, В. Козловський, Г. Копалова, А.В. Мєшков, В.П. Савчук, В.М. Хобта, К.С. Хорішко, М.Г. Чумаченко та інші. Проте недостатньо вивченим є питання вибору чинників та розробка на їх засаді методів і інструментів, що дозволять підвищити інвестиційну привабливість підприємств.

Інвестиційна привабливість держави відіграє значну роль для іноземного інвестора, але оскільки вкладення коштів здійснюється в конкретне підприємство або конкретний проект, що здійснюється на підприємстві, важливого значення набуває саме його інвестиційна привабливість. Тобто для підвищення обсягів інвестицій необхідно використовувати фактори та резерви підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

Інвестиційна привабливість визначається комплексом різноманітних факторів, перелік і вага яки може змінюватись в залежності від:

цілей інвесторів;
виробничо–технічних особливостей підприємства у яке інвестуються кошти;
економічного розвитку підприємства у теперішньому часі, у минулому, а також очікуваних темпів зростання;
комплексу зовнішніх умов, зокрема діючого законодавства, екологічної ситуації, рівня конкуренції [1].

В процесі аналізу теоретичних основ проблеми підвищення інвестиційної привабливості було встановлено, що має місце відсутність чіткої класифікації факторів підвищення інвестиційної привабливості підприємства. На засаді вивченого матеріалу пропонується перелік чинників, що найбільш суттєво впливають на інвестиційну привабливість підприємства з погляду іноземного інвестора:

Рентабельність (прибутковість) діяльності;
Рівень фінансової стабільності підприємства;
Перспективи подальшого розвитку підприємства;
Кваліфікація персоналу;
Рівень витрат на природоохоронні заходи;
Законодавче регулювання діяльності галузі, в якій існує підприємство.

Слід зазначити, що в більшій мірі для інвестора є важливими кінцеві результати діяльності підприємства, оскільки вкладання коштів здійснюється з метою отримання прибутку. Але позитивний кінцевий результат досягається лише за умов реалізації певних напрямків розвитку підприємства, тобто одного з вищезазначених факторів.

Визначення шляхів реалізації даного чинника пропонується розглянути на прикладі підприємств гірничо–металургійного комплексу, оскільки їх прибуткова діяльність забезпечує 27% ВВП держави, дає близько 40% валютних надходжень в Україну і більше 10% надходжень до Державного бюджету України [2]. Тобто розвиток підприємств гірничо–металургійного комплексу дозволить суттєво покращити стан вітчизняної промисловості та економіки в цілому. Основними в даному комплексі є металургійні та коксохімічні підприємства, які є відносно привабливими для іноземного інвестора. Про це свідчить те, що 31,4% від загального обсягу іноземних інвестицій спрямовується до цієї галузі. Прикладами таких підприємств можуть бути ПАТ АрселорМіттал Кривий ріг, ПАТ Ясинівський коксохімічний завод, міні–металургійний завод Істіл. В той же час слід відмітити поступове зменшення обсягів надходжень до гірничо–металургійного комплексу, це пов’язано з негативними тенденціями, під впливом яких знаходяться підприємства. На засаді вивчення проблем їх діяльності для вирішення проблем подальшого розвитку та покращення результатів діяльності пропонуються до реалізації наступні шляхи:

впровадження на металургійних підприємствах технології безперервного розливу сталі. Значна частка підприємств використовує мартенівський спосіб виплавки, що призвело до скорочення асортименту продукції та збільшення випуску напівфабрикатів і, відповідно, до зменшення обсягів прибутку;
впровадження на коксохімічних підприємствах замість коксотушильних установок мокрого способу гасіння, продуктом діяльності яких є пар з домішками, що забруднюють атмосферу, установок сухого способу гасіння циркулюючим газом. Такий спосіб гасіння використовується на підприємствах розвинених країн, оскільки його використання зменшує витрати та зменшує рівень шкідливих викидів до атмосфери;
будівництво на підприємствах гірничо–металургійного комплексу електростанцій, що працюють на коксовому чи доменному газі. За рахунок впровадження таких установок буде вирішене питання переробки даної супутньої продукції діяльності підприємств та забезпечене скорочення витрат на електроенергію.

Вищезазначені шляхи реалізації перспектив розвитку підприємств, як головного з чинників підвищення інвестиційної привабливості, дозволять покращити їх технологічну базу, розширити асортимент продукції, покращити фінансові результати діяльності, тобто використати всі зазначені чинники підвищення інвестиційної привабливості. Слід зазначити, що наведені заходи потребують значних фінансових ресурсів, але для їх проведення можна скласти бізнес–план, під який підприємство матиме можливість значно легше залучити кошти іноземного інвестора. Це зумовлене тим, що такі проекти спрямовані на підвищення ефективності діяльності за рахунок впровадження більш досконалих технологій на відміну від проектів, що спрямовані на збільшення виробничих потужностей без зміни технологій. Як свідчить світовий досвід, результативність проектів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва в 1,5 – 2 рази вище.

Висновок

В період перебудови економіки України у промислових підприємств виникла необхідність самостійно визначати напрямки своєї діяльності, формувати джерела надходження ресурсів для її здійснення та, відповідно, формувати інвестиційну політику та шукати шляхи підвищення інвестиційної привабливості для іноземного інвестора, оскільки вітчизняні джерела не мають можливості забезпечити потребу в інвестиціях в повній мірі. Узагальнення теоретичних положень дозволило виявити перелік чинників, що є важливими для іноземного інвестора. Серед них слід виділити важливість пошуку та реалізації напрямків розвитку підприємства. Аналіз сучасних тенденцій на підприємствах гірничо–металургійного комплексу дозволив виділити шляхи, за допомогою яких можна забезпечити покращення результатів їх діяльності, що призведе до збільшення переліку можливих напрямків розвитку та дозволить підвищити їх привабливість для іноземного інвестора.

Перелік використаних джерел

Хобта В.М, Мєшков А.В. Формування та підвищення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання// Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна/ За заг. ред. д.е.н. В.В. Дємєнтьєва. – Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ. – Вип. 37–3. – 2009.
Волков В.П. Рівень та динаміка розвитку монополізму у коксохімічній промисловості України