УДК 631.16:631.162

Управління фінансовим станом підприємства

Бекузаров Р.Е., к.е.н. доц. Крапівницька С.М., Карпов Є.О.
Донецький національний технічний університет
Вища школа економіки та менеджменту

Джерело: VI Международная научно-практическая конференция "Донбасс-2020: перспективы развития глазами молодых ученых"


Анотація:В статті обґрунтована важливість управління фінансовим станом підприємства; проаналізовані підходи щодо управління фінансовим станом підприємства; розроблені рекомендації щодо удосконалення управління фінансовим станом.

Актуальність проблеми:Необхідність оволодіння основами управління фінансовим станом зумовлена тим, що в умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою фінансово-господарську діяльність, перебуваючи під постійним впливом несприятливих внутрішніх та зовнішніх чинників. Саме ці чинники можуть призвести до фінансової кризи та банкрутства. Дослідженням питань управління фінансовим станом підприємства, та покращенням методик його аналізу присвячені роботи економістів Філімоненкова О.С., Ковальова В.В., Савицької Г.В. Балабанова І.Т., Маркар’яна Э.А., Герасименко Г.П, Терещенко О.О., Загороднього А.Г., Вознюка Г.Л., Олійника О.В., Бутинець Ф.Ф. Шеремета О.Д., Сайфулина Р. С. Поддєрьогіна А.М., Онисько С.М., Марич П.М., серед зарубіжних вчених питаннями фінансів підприємства займалися такі вчені як Е. Хелферт, Ю. Ф. Брайман, Ф. Р. Девіс, Дж.К. Ван Хорн, Р.А. Хілл. та інші.

Метою даної статті є розробка рекомендацій щодо удосконалення управління фінансовим станом підприємства.
Основні питання, що розглянуті в цих роботах, присвячені вдосконаленню існуючого набору показників фінансового стану та розробки нових методик його оцінки. Значно менше наукових досліджень присвячено обробці кінцевих отриманих результатів за допомогою фінансового аналізу, разом з тим аналіз стану підприємства не закінчується на отриманні заданого переліку показників, бо вони потребують подальшого дослідження. Зокрема, для вирішення цього питання можна виділити три основні шляхи:
  1. Порівняння коефіцієнтів з загальними нормативами.
  2. Порівняння коефіцієнтів із середньогалузевими показниками.
  3. Аналіз зміни коефіцієнтів у часовому інтервалі.

Перший спосіб є найбільш простим, та на цьому його переваги закінчуються. Значення отриманих коефіцієнтів залежать від багатьох факторів, починаючи з галузі функціонування та закінчуючи конкретними обставинами що склалися на підприємстві. В захист цього методу можна лише сказати, що на нашу думку, підприємства які дотримуються нормативів, протягом тривалого часу менше схильні до банкрутства ніж ті, що цього не роблять.
Щодо порівняння отриманих результатів з галузевими коефіцієнтами, то такий метод дає впевненість лише у тому, що досліджуване підприємство не є гіршим ніж його конкуренти. Але конкретні відмінності в показниках можуть бути результатом повністю виправданих відхилень від загальногалузевих показників.
Аналіз зміни коефіцієнтів у часовому інтервалі є найбільш ефективним з позиції розробки нормативів для конкретного підприємства. Він дозволяє чітко визначити динаміку показників підприємства за певний період та з урахуванням особливостей господарювання запропонувати більш ефективні межі фінансових показників.
Щодо використання наведених методів формування нормативів, можна відразу зазначити складність другого підходу, у зв’язку з тривалою закритістю інформації багатьох підприємства України або невідповідність такої інформації реальному стану справ у галузі. Більш того, ще не розроблені показники галузевих нормативів щодо фінансового аспекту діяльності підприємства. Таким чином, щоб достовірно оцінити фінансовий стан підприємства, необхідно розробити нормативи та критерії оцінки. Для цього доцільно об’єднати метод порівняння коефіцієнтів з загальними нормативами та метод аналізу зміни коефіцієнтів у часовому інтервалі. Але перш ніж починати оцінку й давати рекомендації щодо формування нормативів на підставі фінансового стану підприємства, необхідно визначити, в якому періоді підприємство працювало найбільш ефективно. Більш того, необхідна така оцінка, яка б давала показник, що характеризує ефективність діяльності підприємства за всіма напрямками у комплексі, а не тільки в одному з секторів аналізу будь то рентабельність, ділова активність тощо. Для вирішення цієї задачі на допомогу можуть прийти методи оцінки, що використовується при визначенні інвестиційної привабливості підприємства, серед яких метод суми коефіцієнтів, метод комплексної оцінки та метод суми місць. В результаті їх використання можна отримати рейтингову оцінку підприємства, а в даному випадку визначити в якому році підприємство працювало найбільш ефективно. Такий рейтинговий показник буде виконувати роль коригуючої величини та впливати на подальшу розробку нормативів та коефіцієнтів.
Після проведення фінансового аналізу та отримання переліку коефіцієнтів, нормативів та показників перед фінансовим менеджером постає питання діагностики фінансового стану підприємства. Одним із чинників, що знижують ефективність діагностики є масивність та низька точність отриманих результатів аналізу, а як наслідок, і складності в уявлені «цілісної картини» фінансового стану підприємства. Так, для вирішення цього питання можна застосувати індикаторні методи до оцінки фінансового стану підприємства.
Індикаторні методи широко використовуються на міжнародних фондових, валютних і товарних біржах. Індикатори є одним з основних елементів технічного аналізу. Принцип індикаторів полягає у наданні певних цифрових, кольорових, графічних або інших сигналів при досягненні встановлених критеріїв ефективності або навпаки критичних значень. Вони значно спрощують сприйняття та засвоєння інформації, яка поступає від досліджуваної системи, та виступають своєрідними сигналами щодо її змін.
Принцип індикаторів можна використати й для оцінки фінансового стану підприємства. За основу можна взяти технологію, що має деякі схожі риси з імпульсною системою аналізу фондових ринків, де бари при зростаючому тренді забарвлюються зеленим кольором, а при спаді ринку червоним, коли тренд не має чітко вираженої направленості, це позначається голубим кольором. У випадку аналізу фінансового стану, зміст методики полягає у встановленні системи жорстких та плаваючих нормативів, на підставі яких буде формуватися сигнал для кожного показника фінансового стану підприємства. За загальним набором таких сигналів будується індикаторна таблиця. Більш того, переваги індикаторного методу аналізу інформації проявляється при застосуванні автоматизованих систем обліку, за допомогою яких можна передати весь процес розпізнання сигналів комп’ютерній системі. Подальшою умовою якісного аналізу та діагностики фінансового стану підприємства є ефективна інформаційна система підприємства. Узгодженість інформаційних потоків, доступність та впорядкованість інформації є важливим елементом, що значно спрощують не тільки аналіз фінансового стану підприємства, але й увесь процес управління.
Рівень розвитку сучасних інформаційних технологій зробив автоматизовані системи обліку та аналізу сильною зброєю в конкурентній боротьбі. Для впровадження ефективної інформаційної системи необхідно: вивчати інформаційні зв’язки та потоки, їх значущість в здійсненні основних функцій управління тощо. В побудові інформаційної системи важливим є також ще один етап, який передбачає побудову комп’ютерної системи зберігання та обробки інформації. Для впровадження на підприємстві ефективних автоматизованих систем управління необхідно будувати якісну інформаційну систему та налагодити і формалізувати процеси традиційного менеджменту.
Таким чином, можна зробити висновок, що фінансовий стан є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування. На основі результатів фінансового аналізу розробляються та обґрунтовуються управлінські рішення, реалізуються конкретні дії, забезпечується їх ефективність, наукова обґрунтованість і об’єктивність. Аналіз фінансового стану допомагає вирішити ряд питань пов’язаних із підвищенням ефективності функціонування підприємства, поліпшенням фінансового стану та стійкості.

Література

  1. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – 5-е изд. перераб. и доп. – М.: Инфра-М, 2009. – 536 с.
  2. Финансовый менеджмент: учеб. пособие / А.Н. Гаврилова и др. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: КНОРУС, 2007. – 431 с.
  3. Трансформація підприємств: економічна оцінка та побудова систем менеджменту / О.Є.Кузьмін, A.С.Mороз, Н.Ю.Подольчак, Р.В.Шуляр. – Львів: Львів. політехніка, 2005. – 335 с.
  4. Финансы организаций (предприятий): учебное пособие / А.Н. Гаврилова, А.А Попов. – 3-е изд. – М.: КНОРУС, 2005. – 576 с.