ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДБОРУ
УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ НА
ПІДПРИЄМСТВІ
Автор: Гурова С.С.
Источник: жур. "Управління розвитком персоналу", №19(95), 2010
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДБОРУ
УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ НА
ПІДПРИЄМСТВІ
Автор: Гурова С.С.
Источник: жур. "Управління розвитком персоналу", №19(95), 2010
Анотація.
Розглянуто процес підбору управлінського персоналу на промисловому
підприємстві,
виявлено основні помилки оцінювання кандидатів. З урахуванням
сформованих умов
на ринку праці й підприємстві розроблено нову систему підбору персоналу
й
рекомендації щодо використання методів оцінювання кандидатів.
Аннотация.
Рассмотрен процесс
подбора управленческого персонала на промышленном предприятии, выявлены
основные ошибки оценивания кандидатов. С учетом сложившихся условий на
рынке
труда и предприятии разработана новая система подбора персонала и
рекомендаций
относительно использования методов оценивания кандидатов.
Annotation.
The process of selection of managerial staff on an industrial
enterprise is
considered, the basic errors of evaluation of candidates are exposed.
Taking
into account the folded terms at the market of labor and enterprise the
new
system of selection of personnel and recommendations in relation to the
use of
methods of evaluation of candidates are developed.
Ключові
слова: управлінський персонал, система підбору
управлінського персоналу, методи оцінювання кандидатів.
Головною
метою служби управління персоналом у ринкових умовах є забезпечення
організації
кадрами, їхнє ефективне використання, професійний і соціальний
розвиток.
Персонал підприємства є головним елементом будь-якої системи
управління, тому
планування, формування, перерозподіл і раціональне використання
людських
ресурсів на виробництві становлять основний зміст управління персоналом
[1].
Автори [2; 3] зазначають,
що підбір персоналу є однією з центральних
функцій управління, оскільки саме люди забезпечують ефективне
використання
будь-яких видів ресурсів, що має підприємство, і саме від людей
залежать його
економічні показники і конкурентоспроможність.
Помилки
при відборі нових працівників можуть
призводити до проблем, що впливають на роботу підприємства, а саме:
висока плинність
кадрів, напружений морально-психологічний клімат, падіння трудової і
виконавської дисципліни, низька якість роботи та ефективність
використання робочого
часу.
Проблемою
даної теми займалися Р. Дафт, Магура Г. І., Самигін С. І.,
Кібанов А. Я., Назарова
Г. В. [1; 3 - 6], а також
інші вчені.
Аналізуючи
діючу систему підбору управлінського
персоналу на підприємстві АТЗТ "Харківський машинобудівний завод
"Червоний Жовтень", слід зазначити, процес підбору персоналу
позбавлений чіткого регламенту і системи правил, що визначають, як
повинні
вирішуватися ключові питання управління. Розробка заходів щодо
формування
системи підбору управлінського персоналу на підприємстві не
ґрунтується на
досягненнях науки у сфері управління, з урахуванням зміни розвитку в
ринкових
умовах. Як оцінку професійних якостей кандидатів на підприємстві
використовують
лише біографічний метод підбору та співбесіду, суб'єктивність оцінки
яких
знижує ефективність діючої системи підбору персоналу.
Тому метою
роботи є докладне вивчення проблем, що виникають у процесі підбору
управлінського персоналу на підприємстві, узагальнення теоретичних
положень та
розробка на їх основі практичних рекомендацій щодо використання методів
підбору
для забезпечення його ефективності.
Об'єктом
виступає процес підбору персоналу на керівні
посади функціональних підрозділів промислового підприємства.
Предметом роботи є підходи, методи та моделі підбору
управлінського персоналу.
Отже, в
сучасних умовах на ринку праці система підбору управлінського персоналу
повинна
бути спрямована на збереження, зміцнення й розвиток кадрового
потенціалу, на
створення кваліфікованого й високопродуктивного згуртованого
колективу,
здатного вчасно реагувати на постійно мінливі вимоги ринку з
урахуванням
стратегії розвитку підприємства.
Спочатку
від претендентів на вільну посаду необхідно
отримати загальні характеристики: рік народження, сімейний стан,
місце
проживання тощо. При відборі претендентів на керівні посади
особлива увага
повинна приділятися оцінці якостей і рис характеру, які належать
фахівцеві як
особистості [5]. Проте
наявність особистих якостей у кандидатів надто
складно виявити за допомогою лише анкетних даних, тому необхідно
застосувати
спеціальні процедури, логічні прийоми й математичні методи, які
мають назву
методів експертних оцінок. Вони дозволять розширити можливості
використання
інформації, що буде отримана від спеціалістів.
На
підставі
експертного оцінювання оптимальних ступенів володіння
індивідуально-особистісними якостями необхідно провести оцінку їх
важливості
методом парних порівнянь. Для цього необхідно скласти групу експертів,
які за
своїми обов'язками схильні до того професійного напряму, на який
набирається
персонал. На підставі проведеного ранжирування розрахувати суму рангів
та
визначити більш результуючий, оцінити погодженість думок експертів за
декількома факторами за
допомогою коефіцієнта рангової конкордації. Проведена оцінка важливості
групи
факторів (якостей) дозволить визначити максимально необхідні
якості, якими
важливо володіти при займанні певної посади.
Після
проведення експертного оцінювання та вибору певних якостей володіння
необхідно
розробити тест, який буде складатись з питань, які максимально
розкривають
потенціал претендентів.
Психологічні
дослідження особистісних характеристик привели до досить широкого
поширення в
управлінській практиці тестування як найбільш формалізованого методу
підбору
персоналу [4].
У працях [1 - 3] зазначено,
що при підборі персоналу метою тестування є не визначення специфіки
прояву
психологічних, характерологічних або поведінкових особливостей, а
ступінь відповідності
інтенсивності прояву тих або інших якостей нормативам, визначеним
психограмою
певної спеціальності. Професіограма повинна містити базові
відомості про
психологічні, інтелектуальні й ділові якості, що формують той
особистісний
базис, який поряд зі спеціальними знаннями й вміннями дозволяє
визначити
"портрет" успішного фахівця в певній галузі.
Отже, під
час обробки результатів тестів, важливо врахувати те, що підвищення
вимог до
якостей може позначитися на недооцінці потенціалу працівника, рівні
його
кваліфікації, на яку буде попит у майбутньому. При визначенні
кваліфікаційних
вимог для посади, що входить до складу вищого керівництва, можна
спробувати
компенсувати окремі слабкі сторони цього складу, які обумовлені
професійними й
особистісними характеристиками її членів, сформулювавши тим самим
відповідні
додаткові вимоги до кандидатів.
Після
визначення певних якостей для кандидатів доцільно застосувати ділову
гру як
ефективний метод підбору управлінського персоналу в галузі
продажів, роботи із
клієнтами й працівників інших спеціальностей, коли грамотне та вільне
спілкування,
вміння розраховувати на себе, наявність презентаційних навичок й
гнучкість є
професійно важливими якостями.
Слід
зазначити, що при використанні ділової гри як методу підбору
управлінського персоналу
ефективність буде досягнута тільки в тому випадку, якщо будуть
підібрані саме
ті завдання, при виконанні яких будуть задіяні якості, що необхідно
виявити й
оцінити. Крім того, існує ряд фахівців, для яких цей метод менш
ефективний,
наприклад, пропонувати ділову гру програмістам або іншим
вузькоспеціалізованим
фахівцям, тому що вміння взаємодіяти в групі й відкритість у
спілкуванні не є
для них професійно важливими якостями, а їх профпридатність краще
оцінити за
допомогою тестів, орієнтованих на знання предметної області.
Для
успішного проведення ділової гри необхідно приділити значний час
підготовчому
етапу, що полягає в постановці завдання (які фахівці потрібні),
формуванні
критеріїв (необхідні якості цих фахівців), розробці завдань (які будуть
повністю відповідати сформованим критеріям), організації робочого
простору,
попередньому відборі й запрошенні учасників. Для попередження помилок у
процесі
гри за кожне завдання необхідно призначити відповідального від служби
персоналу
підприємства, що повинен передбачити можливі складнощі й вжити
певних заходів
з їх усунення.
На
останньому етапі підбору управлінського персоналу необхідно скласти
план
запитань для співбесіди, яку доцільно провести в присутності кількох
експертів
для мінімізації суб'єктивних факторів оцінки. Потім провести
аналіз отриманих
результатів, зіставлення претендентів за наявністю певних якостей один
з одним
та прийняття рішення про вибір найбільш кваліфікованого кандидата на
вакансію.
Слід
зазначити, що на сьогодні не існує єдиного
універсального методу підбору управлінського персоналу,
ефективність
використання якого була б однаково високою при рішенні будь-яких
завдань
кадрового менеджменту. Усі методи й способи підбору управлінського
персоналу
мають межі переваг. Тому для досягнення ефективності роботи
підприємства
можлива комбінація різних методів підбору, залежно від необхідних
якостей
кандидатів.
Таким
чином, у запропонованій системі сформовані
методи, кожні з яких дають можливість більш повно оцінити претендента,
виявити
особистісні й професійні здатності. Проведення експертного
оцінювання й методу
парних порівнянь дозволяє виявити оптимальний ступінь володіння
особистіс-ними
якостями й порівняти фактори попарно, для того щоб установити в кожній
парі
найбільш важливий. Проведення ділових ігор як ефективного методу
підбору управлінського
персоналу дозволяє мінімізувати суб'єктивність факторів експертного
оцінювання
й тестування, виявити індивідуальні й колективні здатності, ступінь
підготовленості професійним вимогам, а також навички рішення проблем в
умовах
максимально наближеної до реальної ситуації, що дуже важливо для
керівних
посад. Зіставлення отриманих результатів оцінювання у процесі
співбесіди
дозволяє визначити ступінь маніпулювання кандидатами своїми
відповідями у
процесі тестування й ділових ігор.
Література: 1.
Дафт Р. Менеджмент / Р. Дафт ; пер. с англ. - 6-е изд. -СПб. : Питер, 2004. - 864 с. 2.
Адміністративне
управління трудовим потенціалом : навчальний посібник / В. М.
Гриньова, М. М. Нові-кова, М. М. Салун, О. М.
Красноносова ; [за ред. докт.
екон. наук, проф. В. М. Гриньової]. - Харків : Вид. ХНЕУ,
2004.
- 428 с. 3. Магура М. И. Поиск и подбор
персонала /
М. И. Магура. - 3-е изд., перераб. и доп. -М. : ООО "ЖУРНАЛ"
Управление персоналом, 2003. - 304 с. 4. Самыгин С. И.
Управление
персоналом : учебник для студентов / С. И. Самигин. - Ростов н/Д :
Феникс,
2001. - 512 с. 5. Управление
персоналом организации
: учебник / под ред. А. Я. Кибанова. - 2-е изд., доп. и перераб. - М. :
ИНФРА-М, 2002. - 638 с. 6.
Назарова Г. В. Формування та розвиток
людського капіталу корпоративних підприємств : наукове
видання / Г. В. Назарова, Н. Л. Гавкалова, Н.
С. Маркова. - Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. - 240 с.