Автор: Менюк Ю.В.
Источник: Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку: виклики посткризового періоду.IХ Міжнародна науково-практична конференція.(м.Львів, 13-14 квітня 2012 року). – Львів: у 2-х частинах. Львівська економічна фундація
, 2012. – Частина I – С.116.
Досвід розвинених країн свідчить про те, що корінні перетворення в області продуктивних сил в епоху НТР, швидка змінюваність її хвиль, а, отже, нових комбінацій факторів виробництва, широке впровадження нововведень стали нормою сучасного економічного життя. І якщо інноваційний підхід відіграє зростаючу роль у розвинених країнах, то в сучасній Україні, в умовах переходу до ринкової економіки та необхідності виходу з глибокої кризи ця роль особливо велика.
Основною формою здійснення інноваційної діяльності є реалізація інноваційних проектів. Науково-теоретичний та практичний підхід передбачають виділення трьох особливих аспектів інноваційних проектів[1,3]:
по-перше, це форма цільового управління інноваційною діяльністю;
по-друге, це процес здійснення інновацій;
по-третє, це комплект проектних документів.
Об'єднуючи дані позиції можливо визначити інноваційний проект як комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, здійснюваних в процесі реалізації інноваційної політики підприємства, які відповідним чином організовані в просторі і часі і оформлені комплектом проектної документації.
Інноваційним слід вважати проект, метою якого є виведення на ринок принципово нового продукту, створеного на базі передових наукових досягнень, що в свою чергу визначає ряд специфічних ознак:
Наведені ознаки обумовлюють складність оцінки інноваційних проектів, що полягає у визначенні балансу між стабільністю, яку гарантує доведення до досконалості системи управління традиційною технологією, і зусиллями із впровадження інновацій. У зв'язку з цим мають бути обґрунтовані критерії оцінки ефективності інноваційних проектів.
Основні фактори, які необхідно враховувати у процедурі оцінки: цілі корпорації, її стратегія, політика і цінності; маркетингова політика; характеристики НДДКР; фінанси; виробництво.
Оцінюючи інноваційний проект відповідно до стратегії і політики підприємства, необхідно виявити, наскільки цілі і завдання інноваційного проекту збігаються з цілями і стратегією розвитку підприємства. Цей критерій охоплює відношення до ризику; ставлення до нововведень; фактор часу. Ставлення вищого керівництва до нововведень тісно пов'язане з його ставленням до ризику. Існують помилки в аргументації проти нововведень:
Фактор часу стосується короткострокових і довгострокових оцінок. Цілі корпорації зазвичай орієнтовані на тривалу перспективу, проте іноді їх слід підпорядкувати короткостроковим інтересам.
Маркетингові критерії оцінки інноваційних проектів передбачають врахування наявності потреби в інновації з боку ринку, достатні обсяги продажів, характер конкуренції, ціноутворення, ефективні канали розподілу і стартові маркетингові витрати.
Маркетингові дослідження є вихідним моментом у реалізації інноваційного проекту, на цьому етапі підтверджується потреба ринку в запропонованому продукті. У тому випадку, якщо кінцевий результат інноваційного проекту - продуктова інновація, то мета маркетингового дослідження полягає у складанні прогнозу попиту на новий продукт. Сюди ж можна віднести і технологічні інновації, що поліпшують якість продукту, що створюють нову його модифікацію. Однак провести маркетингове дослідження з інноваційного проекту, що пропонує принципово новий продукт або послугу, дуже складно, тому що в деяких випадках вони можуть бути настільки нові, що їх потенційними споживачами ще не усвідомлена потреба в них. Маркетингове дослідження такої ситуації з великою часткою ймовірності може дати помилковий, і навіть негативний результат.
Ціна для споживача є інструментом оцінки економічного ефекту від використання продукції з урахуванням вартості її споживання. Таким чином, фірма не може оцінити проект за фактором ціноутворення без урахування ринкової ситуації та прогнозів припустимою ціни споживання для потенційних покупців. Ця проблема тісно пов'язана і з оцінкою можливої ступеня конкуренції в момент початку комерційної реалізації товару, а не сьогоднішньої конкуренції, як це часто робиться.
При оцінці інноваційного проекту слід виявити дійсних, а також потенційно можливих конкурентів. Проте порівнювати необхідно не тільки продукт-результат інноваційного проекту з аналогами конкурентів, а очікувані наслідки від дій на ринку конкурентів.
При проведенні оцінки інноваційного проекту не можна розглядати його технічну і економічну сторони окремо один від одного. В НДДКР слід враховувати єдність процесу техніко-економічного проектування.
Оцінювати проект слід не тільки з позицій безпосередньо нового проекту, а доцільно виявити і врахувати можливі перспективи розробки протягом декількох років сімейства продуктів, а також застосування відповідної технології для подальших розробок продукту чи інших сфер його застосування. Для підприємства більшу привабливість буде мати той інноваційний проект, результат якого має довгострокові перспективи.
Також необхідно перевірити, чи не порушує реалізація даного проекту права на інтелектуальну власність будь-якого патентодержателя і з'ясувати, чи не ведуться конкурентами паралельні розробки і не подані заявки в Патентне відомство, інакше ефективність проекту може бути оцінена невірно.
На прийняття рішення про оцінку інноваційного проекту впливає можливий негативний вплив на навколишнє середовище процесу реалізації проекту. Так як в деяких випадках екологічні наслідки науково-технічного проекту можуть бути негативні, проекти можуть бути заборонені законодавчим шляхом до подальшої реалізації або на підприємство можуть бути накладені великі штрафи, що призведе до непередбачуваних.
Крім того, що слід оцінити всі вартісні витратні характеристики проекту, потрібно брати до уваги сукупність проектів, що вже розробляються, які також вимагають фінансування. В деяких випадках проекти, які потребують значних інвестиційних ресурсів можуть бути відкинуті на користь менш ефективних проектів, але тих, що вимагають менших капітальних витрат, через те, що фінансові ресурси необхідні для інших інноваційних проектів підприємства. Концентрувати всі фінансові ресурси підприємства на розробці одного проекту не завжди доцільно. Підприємство може собі це дозволити лише в тому випадку, якщо інноваційного проекту гарантований технічний і комерційний успіх. В інших випадках вигідніше направляють ресурси па розробку декількох інноваційних проектів. В такому випадку поява невдач при розробці одного з проектів буде компенсовано успіхом від реалізації.
До моменту, коли завершується стадія НДДКР та інноваційний проект впроваджується у виробництво, в першу чергу необхідно оцінити потребу виробництва в спеціалізованому обладнанні та висококваліфікованих кадрах для переходу до випуску великих обсягів продуктів або послуг.
Швидкість і витрати, які супроводжують впровадження у виробництво, різні в окремих проектів. Звичайно чим більше розрив між необхідними для організації виробництва нового продукту та існуючими виробничими можливостями, тим більше відповідні витрати по реалізації інноваційного проекту. На даній стадії реалізації проекту слід оцінити остаточні витрати виробництва нового продукту, які залежать від багатьох факторів: цін на необхідні для виробництва матеріали, сировину, енергію і комплектуючі, застосовуваної технології, рівня оплати праці працівників, капітальних вкладень і обсягу випуску. Як правило, основне значення для успіху інноваційного проекту має взаємозалежність між технологією виробництва, витратами, обсягом продажів і ціною на реалізований новий товар або послугу.
Таким чином, комплексний підхід до врахування цих критеріїв дозволяє знизити ризики під час реалізації інноваційного проекту та забезпечити досягнення запланованого результату.