Переваги використання зарубіжного досвіду інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах

Автор: Орлов Є.В., Попова О.Ю.
Источник: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених "Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю" / Збірка матеріалів днів теорії та практики інвестування. — Донецьк, ДонНТУ — 2011, с. 125-128.

На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки більшість українських підприємств зіштовхуються з різними проблемами щодо ефективного управління інноваційною діяльністю. Щоб ефективно протистояти цим проблемам підприємства повинні вивчати передовий досвід провідних компаній світу.

Вивченню новітніх підходів організації інноваційної діяльності присвячено ряд статей, серед яких дослідження А. Дерев’янченко, А. Звєрєва, Ю. Колесника, С. Кравченка, В. Хобти, О. Корнєвої.

Метою даної роботи є виявлення переваг організації інноваційної діяльності приватних компаній світу на прикладі компанії Siemens.

Науково-дослідницька та інноваційна діяльність у Німеччині здійснюється, як державними, так і недержавними суб’єктами. Загальні витрати у економіці на ці види діяльності у 2009 р. склали 2,63% ВВП (шосте місце у Європі).

Підприємства, не зважаючи на кризу та фінансові труднощі, продовжують інвестиції у НДДКР, сприймаючи їх, як інвестиції у майбутнє. У сфері медецинської техніки, полупроводникової оптики й техніки, а також нанотехнологій, машинобудівництві, енергоефективності, використання сонячної енергії Німеччина займає провідні позиції у світі по інноваціям.

Усі німецькі концерни витратили у 2009 р. на дослідження і розробки 57,4 млрд. євро, практично стільки ж, скільки у докризовому 2008 р. Якщо раніше конкуренція проводилась за кращих співробітників, сировину, капітал, ринки сбуту, то зараз на перший план вийшла боротьба за дослідників, новаторів, інновації.

Серед галузей німецької економіки лідерами за витратами на науку й інновації за підсумками 2009 р. є : виробництво транспорту – 23,7 млрд. євро; ІТ-індустрія – 10,4 млрд. євро; хімічна промисловість – 8,3 млрд. євро; машинобудування – 5,5 млрд. євро.

За приклад представлена компанія Siemens, яка не один рік працює в Україні і має позитивний досвід інноваційної діяльності і на території нашої держави.

Концерн Siemens у меншій мірі розраховує на власні сили і частіше залучає закордонних спеціалістів, експертів. Під данний підхід підведена теоретична база. Так, голова дослідницького підрозділу концерну П. Ахатц вважає, що “дослідників у башті з слонової кістки” більше не існує. Сьогодні існує більший попит на участь у міжнародних проектах та соціальні здібності. У сфері досліджень й розробок на концерні працюють більш ніж 30 тис. співробітників.

Розроблена концепція відкритих інновацій, коли активно дослідницькі задачі більше не вирішуються всередині фірми. Навпаки, такі концерни, як Siemens, могли б ставити конкретні дослідницькі задачі на спеціальній науковій платформі в Інтернеті й кожен би мав можливість зробити спробу їх вирішити. Такий досвід був використаний при розробці автоматизації поштових відділень.

У центрі уваги концерна – технології, пов’язані з охороною навколишнього середивища. Концерн хоче стати зеленим інфраструктурним гігантом. У минулому фінансовому році подібна продукція (від електростанцій на сонячній енергії до енергоефективних компьютерних томографів) склала приблизно третину загальної виручки фірми – до 25 млрд. євро. Тим самим концерн обійде свого основного конкурента – компанію General Electric.

Щоб утриматись у світових лідерах, Siemens щорічно інвестує більш ніж 1 млрд. євро у дослідження у сфері охорони навколишнього середовища. При цьому концерн не зупиняється перед тим, щоб перекупити інтеллектуальний потенціал конкурентів. Так, у Данії був придбаний один з піонерів у галузі вітряної енергетики Х. Штиздаль, який винайшов вітряк, який може обходитися без складних технічних приладів, суттєво менше важить й легше у зборці й ремонті. Siemens, не зважаючи на кризу, не знижує витрати на науку й інновації. Так у 2009 р. Siemens витратив на розробки 3,9 млрд. євро, що склало 5,1% від річного обороту компанії, або 9,5 тис. євро у перерахунку на одного співробітника.

Siemens проводить дослідження по всьому світу. З ним у стані співробітництва знаходяться більш ніж 600 вишів з 70 країн, при чому концерн традиційно тісно пов’язан з елітними університетами. Особливо міцний союз існує з Технологічним інститутом штату Массачусетс (США) та з університетом Тонджі (Китай). Концерн інвестує у різні проекти більш ніж 40 млн. євро, щорічно заключаючи майже тисячу нових контрактів.

Не зважаючи на величезні досягнення, інноваційна діяльність Siemens все ж таки має проблемні місця. По-перше, концерн недостатньо спритний, особливо у ситуації швидкої зміни споживацьких настроїв, як, наприклад, у випадку з виробництвом мобільних телефонів. Тому продукти для кінцевого споживання він виробляє сумісно з фірмою Bosch, домашні прилади й електротовари – зі своєю дочірньою компанією Osram. По-друге, на концерні дуже сильно позначились наслідки скандалу, пов’язаного з корупцією.

Таким чином, можна сказати, що виявлення переваг досвіду организації інноваційної діяльності приватних компаній та держави у різних країнах світу може служити важливим елементом розроблення інноваційних рішень у нашій країні. Необхідно вивчати практику інших країн світу для того, щоб отримати правильні орієнтири та індекатори оцінки розвитку інноваційної діяльності, щоб співвіднести їх з власними зразками з метою визначення критичних точок та альтернативних шляхів досягнення високого рівня функціонування української інноваційної системи.