Автор: Панкова М.В.
Источник: Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених "Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю" / за заг. ред. д.е.н., проф. Хобти В.М. – м. Донецьк: ДВНЗ "ДонНТУ", 2011
Нестабільність та мінливість сучасної економіки примушують більшість підприємств функціонувати в умовах невизначеності й ризику. В таких умовах особливо важливого значення набувають питання управління ризиками.
Як відомо, ефективність управління будь-якими процесами в значній мірі залежить від чіткості й точності визначення об’єкту управління. Проте, сьогодні в науковій літературі не існує однозначної думки з приводу того, що розуміти під ризиком в інноваційній діяльності, тобто кожен автор вносить різний зміст в даний термін. Різноманітність думок вчених про сутність ризику в інноваційній діяльності пояснюється багатоаспектністю цього явища та обумовлює необхідність уточнення сутності даного поняття.
Проведений аналіз визначень ризиків в інноваційній діяльності довів, що думки вчених з приводу визначення сутності даного поняття різняться у двох характерних аспектах: щодо впливу нововведень на ефективність діяльності підприємства та щодо формулювання об’єкту управління.
Перший аспект полягає в тому, що під ризиком в інноваційній діяльності вчені розуміють або негативне, або позитивне явище. Так, наприклад, Фатхутдінов Р.А. під ризиком розуміє "ймовірність досягнення позитивного або негативного проектного результату в залежності від дії внутрішніх чи зовнішніх факторів, які визначають ступінь невизначеності об’єкту й суб’єкту ризику або процесу з їх функціонування" [3,с.230]. У роботі Ілляшенка С.М., ризик – це "можливість чи загроза відхилення результатів конкретних дій чи рішень від очікуваних" [1,с. 137].
Слід зазначити, що відхилення від запланованих результатів інноваційної діяльності дійсно можуть відбуватися як у позитивну, так і в негативну сторону. Але якщо під можливістю досягнення позитивного результату інноваційної діяльності розуміти подію, що протилежна ризику, то, згідно зі словником Ожегова С.І., дана категорія матиме назву шанс, як "вірогідна можливість здійснення чого-небудь" [2]. Виходячи з цього, ризик можна сприймати як негативне явище, а шанс – як позитивне. Тобто, з точки зору теорії ймовірностей ризик та шанс утворюватимуть повну групу подій:
Р(А) + Р(В) = 1,
де Р(А) – ймовірність настання несприятливого результату (ризик);
Р(В) – ймовірність досягнення сприятливого результату (шанс).
Таким чином, під ризиком в інноваційній діяльності доцільно розуміти саме негативне явище, а не позитивне.
Другим аспектом сприйняття ризиків в інноваційній діяльності є те, що під загрозою виникнення втрат суб’єктами господарювання в результаті інноваційної діяльності науковці розуміють як ризик в інноваційній діяльності, так й інноваційний ризик, тобто ці поняття часто ототожнюються.
Якщо аналізувати ці два поняття з точки зору лінгвістики, то під інноваційними ризиками правильніше розуміти якісь нові види ризиків, що виникають при здійсненні діяльності. Ризики в інноваційній діяльності правильніше визначати саме як можливість виникнення втрат в результаті інноваційної діяльності. Тобто, недоцільно одне й те саме явище називати різними термінами, тому що це призводить до невизначеності сутності об’єкту управління.
Враховуючи все вищезазначене й погоджуючись з думкою вчених, які пов’язують ризик в інноваційній діяльності з можливістю настання негативного результату, можна сформулювати наступне визначення: ризик в інноваційній діяльності – це ймовірнісна величина, що характеризує можливість настання негативного результату від розробки й освоєння новацій, який призводить до часткових або повних втрат ресурсів та/або недоотримання запланованих результатів.
Більш точне й повне визначення ризиків в інноваційній діяльності сприятиме чіткішому розумінню сутності об’єкту управління, що, у свою чергу, надасть змогу ефективніше управляти ризиками в інноваційній діяльності за рахунок адекватно підібраних методів управління.
ЛІТЕРАТУРА: