Автор: Панкова М.В.
Источник: Збірка матеріалів IV Міжнародної науково-практичної відео-конференції "Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми комерціалізації науково-технічних розробок"/ м. Львів: НУ "Львівська політехніка", 2012
У сучасних умовах господарювання основним джерелом розвитку і засобом підвищення конкурентоспроможності підприємства є успішне здійснення інноваційної діяльності. Проте інноваційна діяльність істотно відрізняється від інших видів господарської діяльності підприємства більш високим рівнем ризиків, негативний вплив яких необхідно зводити до мінімуму. В таких умовах особливо важливого значення набувають питання управління ризиками.
Проблемам управління ризиками в інноваційній діяльності, взагалі, та змісту процесу управління, зокрема, приділяється багато уваги в наукових працях. Проте і досі існують певні розбіжності щодо визначення структури та змісту даного процесу. Виходячи з цього, актуальності набуває подальше дослідження процесу управління ризиками в інноваційній діяльності.
Як показали результати аналізу робіт вчених-економістів, більшість існуючих у літературі підходів до визначення процесу управління ризиками в інноваційній діяльності не враховують специфіку інновацій, а, отже, схеми управління ризиками в інноваційній діяльності і в будь-якій іншій діяльності мають ідентичний вигляд. Деякі науковці [1; 2] останнім етапом процесу управління ризиками вважають контроль результатів і після реалізації даного етапу, на їх думку, непотрібно більше вживати ніяких заходів. Але процес управління ризиками в інноваційній діяльності повинен мати циклічний характер, оскільки впровадження новацій характеризується невизначеністю, що постійно породжує нові види ризиків, які необхідно своєчасно виявляти і враховувати в процесі управління.
Іншим напрямом вдосконалення змісту процесу управління є його доповнення етапом ранжування ризиків, який дозволить виокремити найбільш вагомі види ризиків, що можуть істотно погіршити результати інноваційної діяльності, та приділити цим ризиками якомога більше уваги на подальших етапах управління. Отже, метою даного етапу є визначення ризиків, які потребують першочергового управління (в залежності від результатів кількісного та якісного аналізу).
Запропонований підхід до визначення змісту процесу управління ризиками в інноваційній діяльності дає більш комплексне уявлення про його сутність та специфіку. До того ж акцентується увага на циклічному характері процесу управління ризиками, тому що характерна риса інноваційної діяльності – постійне породження все нових і нових видів ризиків, які не були враховані раніше. Здійснення управління ризиками з урахуванням вищезазначених особливостей сприятиме підвищенню його ефективності, оскільки управлінські рішення матимуть не інтуїтивний, а більш науково обґрунтований характер, та значною мірою враховуватимуть специфіку інноваційної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА: