Біографія
Дитинство
Я народилася літнього дня 28 серпня 1990 року рівно в 13 годин 00 хвилин. Цікавий збіг – моя рідна сеста Олена народилася також в 1 годину 00 хвилин (тільки ночі), але трьома роками раніше, а в цей же день, також трьома роками раніше, народилася моя двоюрідна сестра Юля. Так, ще з народження, утворився нерозривний зв'язок з моїми коханими сестричками.
Мої батьки – Лариса Петрівна й Сергій Васильович – найулюбленіші й наймиліші люди, що постійно доповнюють один одного. Дитинство моє було зі звичайними для цього віку розбитими і, в подальшому, зеленими колінками, катанням на велосипеді, прогулянками з друзями. У цьому віці я проявила себе, як юний хімік – почистивши зуби марганцем, юний конструктор – будуючи дерев’яну машину з сестрою й друзями та юний рекетир – відбираючи у старшої на три роки сестри всі іграшки.
Мої рідні матуся й татусь, бабусі й дідусь, тітоньки й дядьки оточували мене неосяжними любов’ю, турботою та увагою. Саме завдяки їм та їхньому прикладу я стала в подальшому чуйною, дбайливою, уважною та зібраною людиною (не подумайте, що це не скромно з мого боку.
Школа
1 вересня 1997 року я пішла в перший клас Первомайської загальноосвітньої школи. За роки навчання я брала участь в різних конкурсах й видах самодіяльності: спів, театральний гурток, заняття в музичній школі. На щастя, чи на жаль, жодне із захоплень не переросло в серйозне заняття й в подальшому всі сили я доклала до вивчення шкільної програми. Проте досі радують мене й моїх батьків такі кумедні, як зараз здається, грамоти за отримані призові місця у змаганні з шашок, у вокальному конкурсі та конкурсі фотографій.
Шкільні роки були захоплюючими та пізнавальними. Клас в нас був невеликий, тому щоб не ділитися на маленькі підгрупи, спочатку на уроках праці хлопчики шили й вишивали разом із дівчатами, а потім дівчата збивали ящики й вивчали будову трактору разом із хлопцями. З тієї ж причини ми разом із хлопцями на уроках допризовної підготовки юнаків вивчали будову автомата та одягали протигаз на час. Всі ці уроки дали неординарні вміння й спогади. Окремо слід подякувати нашому першому класному керівнику Говорко Наталію Миколаївну. Завдяки її строгості, справедливості й чесності, цікавим урокам й захоплюючим тренінгам, на мою думку, ми стали дуже дружним класом й придбали неоцінений досвід. Також з радістю згадую уроки російської мови та літератури Теплицької Неоніли Федорівни. Ці уроки були пронизані незвичайним теплом й романтикою Срібного століття. Практично всі предмети давалися в рівній мірі, особливих складнощів у вивченні не виникало, тому по закінченню навчання я отримала медаль за успіхи в навчанні.
Ще з восьмого класу я точно знала, в який університет я буду поступати – Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). З вибором спеціальності було набагато складніше…
Університет
У 2007 році за результатами співбесіди я поступила в Донецький національний технічний університет на спеціальність "Економіка підприємства". Завжди виникають бурхливі спогади про етапи вступу, болісні очікування результатів й радісну звістку про зарахування в ряди студентів великого й могутнього ДонНТУ! Знайомство з університетом відбулося за рік до вступу, коли я з сестрою, яка вже навчалася в даному ВНЗі, неодноразово заглядала в загадковий третій корпус. Він став ще більш загадковішим, коли на першому курсі неможливо було знайти деякі аудиторії. Взагалі, третій корпус відрізняється безліччю цікавих речей: зелені незабутні парти, великі аудиторії, з яких можна побачити половину центру Донецька, бібліотеки з суровими бібліотекарями та старими каталогами, велика кількість сходів, що ведуть у різні куточки корпусу (ніколи не знаєш, куди вони тебе виведуть), телецентр зі старовинними телевізорами, які видають деколи дивні звуки – все це створює незабутню атмосферу студентства.
За роки навчання в університеті було безліч корисних та не дуже предметів, які в тій чи іншій мірі привнесли щось нове в наші уми. З базових предметів звичайно пригадуються вища математика, мікро-, макроекономіка, економіка підприємства. Ніколи не забудуться заняття курсу "Економіка і організація інноваційної діяльності", так як відбулося деяке переосмислення отриманих знань та можливість їх застосування. Відмінними від інших занять були пари з предмету корпоративна культура. Мій науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент та за сумісництвом замісник декану факультету економіки Бондарєва Ірина Олександрівна. Після роздумів й порад керівника була обрана тема магістерської роботи "Розвиток системи управління оборотними активами".
Це чудово, що я поступила в ДонНТУ та навчаюся саме в цій групі.
Плани на майбутнє
"Головне, щоб мені не було соромно за свої вчинки" [1]. Для того, щоб все було добре, необхідно прикладати масу зусиль – і все вийде!