Біографія
Дитинство
Я народився в місті Донецьку 20 вересня 1990 року.
Моя сім’я:
- мати – Шеставіна Вікторія Олегівна 1972 р.н.;
- батько – Шеставін Андрій Сергійович 1969 р.н.;
- брат – Шеставін Денис Андрійович 2003 р.н.
У дитинстві я був активною дитиною. Почав ходити в дитячий сад близько 3-х років. У садку мені дуже подобалося. Часто брав участь в ранках і різних заходах. Дуже любив кататися на велосипеді, грати в ігри зі своїми друзями. Вже з малих років мене дуже цікавили автомобілі. Приблизно до того моменту як я пішов в школу, я знав практично всі марки автомобілів, які зустрічалися у нас на дорогах.
Школа
У віці сіми років, я пішов вчитися до Донецької спеціалізованої гуманітарної школи № 95. Навчався добре. Шкільні роки пройшли чудово. Часто брав участь у спортивних змаганнях. Кілька разів брав участь в олімпіадах. У вільний від навчання час, займався в дитячо-юнацької академії ФК «Шахтар». У старших класах займався тайським боксом. Дуже любив різноманітні спортивні ігри, заняття тощо. На перервах або коли випадала вільна хвилина, з однокласниками бігли займатися на бруси і турнік, або просто йшли грати у футбол.
У школі я зустрів чудових людей, які стали моїми найкращими друзями. Також хотілося б подякувати всім вчителям, які змогли за 10 років шкільного життя дати певний багаж знань. Загалом, можу сміливо сказати, що шкільні роки для мене були найщасливішими, веселими, запам'ятовуючимися в моєму житті.
Університет
У 2007 році вступив до Донецького інженерно-економічног коледжу (ДонІЕК) на спеціальність «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Сказати, що це був цілеспрямований вибір, я не можу. В той момент я чомусь не міг до кінця зрозуміти, що мені треба від життя і ким я хочу бути. Як я говорив раніше, мене дуже цікавили автомобілі, і я найбільше віддавав перевагу Автомобільному інституту. Але мама була проти мого вибору. Ось власне так я опинився в ДонІЕК при Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Навчання в коледжі також навчило мене успішному і плідному співробітництву, дало вміння знаходити спільну мову з абсолютно різними людьми навіть в несприятливих для цього умовах. Хотілося б подякувати викладачам, які дали нові знання, навчили долати труднощі і досягати результату. Зараз я можу сказати, що я не шкодую про те що вчився там. Мені попалася дуже дружна група. З деякими з них я продовжую добре спілкуватися і вчитися далі.
Отримавши диплом бакалавра я вирішив не зупинятися і йти далі. Таким чином, добре поміркувавши, я вирішив подати документи до магістратури на спеціальність «Менеджмент інноваційної діяльності». І зараз аніскільки про це не шкодую. Мого наукового керівника, Попову Ольгу Юріївну, мені дали за розподілом. Ми відразу ж знайшли спільну мову. Я вибрав тему своєї магістерської роботи «Організація ефективного стратегічного партнерства підприємства в реалізації інноваційних проектів». Я дуже вдячний Ользі Юріївні за її допомогу та терпіння. Це чудова людина.
Плани на майбутнє
Закінчити навчання на магістратурі, добре захистити дипломну роботу. Працевлаштуватися в успішну компанію на цікаву і престижну посаду. По можливості весь час прогресувати, не стояти на одному місці. Хотілося б зайнятися власним бізнесом і стати успішною людиною...
І дивитися в майбутнє з оптимізмом.