Автор: Жаркова М.К., Шилова О.Ю.
Источник: Дні теорії і практики інвестування - 2012 / Матерiали всеукраїньської науково-практичної конференцiї студентiв і вчених. — Донецьк, ДонНТУ — 2012, с. 124-127.
Жаркова М.К., Шилова О.Ю. Особливості логістичної діяльності, як об'єкта інвестування Розглянуто інноваційні методи управління логісточною діяльністю, як об'єкта інвестування
Сучасні підприємства використовують логістику як нове, прогресивне мислення, методологію найефективнішої виробничо-господарської, підприємницької й комерційної діяльності, яка відкриває широкі можливості й перспективи для підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності. Для того щоб не втратити ці якості, необхідно здійснювати капіталовкладення в розвиток логістичної діяльності.
Дослідженням проблем, пов’язаних з управлінням логістичною діяльністю підприємств, присвячені праці О. Амоші, В. Бесєдіна, Л. Зайцевої, А.Кальченко, Є. Качана, Б. Кліяненка, Р. Ларіної, І. Лукінова, В. Мамутова, Н. Ткаченко, М. Чумаченка. Однак, особливостям логістики з точки зору здійснення капіталовкладень не приділено належної уваги. Особливості розміру і структури інвестицій залежить від типу логістичної системи.
Система KANBAN є першою реалізацією логістичних систем. Ключовими чинниками впровадження цієї системи стали: раціональна організація і збалансованість виробництва; тотальний контроль якості на всіх стадіях виробничого процесу і якості початкових ресурсів у постачальників; партнерство тільки з надійними постачальниками і перевізниками; підвищена професійна відповідальність і висока трудова мораль усього персоналу.
Засобом передачі інформації в системі є спеціальна картка "kanban" в пластиковому конверті. Практичне використання системи KANBAN, а потім її модифікованих версій дозволяє значно поліпшити якість продукції, що випускається, скоротити логістичний цикл, істотно підвищивши тим самим оборотність оборотного капіталу фірм : понизити собівартість виробництва : практично виключити страхові запаси. Аналіз світового досвіду застосування системи KANBAN багатьма відомими фірмами показує, що вона дає можливість зменшити виробничі запаси на 50 %. товарних - на 8 % при значному прискоренні оборотності оборотних коштів і підвищенні якості, що забезпечує додатковий ефект від реалізації інвестиції.
Концепція J I T тісно пов'язана з логістичним циклом і його складовими. Багато сучасних логістичних систем засновано на J I T підході, орієнтовані на короткі складові логістичних циклів, що вимагає швидкої реакції ланок логістичної системи на зміну попиту і, відповідно, виробничої програми.
Сучасні JIT технології і логістичні системи стали більше інтегрованими і комбінуються з різних варіантів логістичних виробничих концепцій і дистрибутивних систем. Логістичні системи, що використовують принципи концепції "точно в строк", є системами (pull systems), що є "тягнущей", в яких розміщення замовлень на поповнення запасів матеріальних ресурсів або готової продукції відбувається, коли їх кількість досягає критичного рівня. При цьому запаси "витягуються" по логістичних ланцюгах від постачальників до споживачів. У концепції "точно в строк" провідну роль грає попит, що визначає подальший рух ресурсів по усіх каналах. Це висуває підвищені вимоги до обґрунтування величини інвестиції і ефекту від її впровадження.
Simulink является достаточно самостоятельным инструментом MATLAB и при работе с ним совсем не требуется знать сам MATLAB и остальные его приложения. С другой стороны доступ к функциям MATLAB и другим его инструментам остается открытым и их можно использовать в Simulink. Часть входящих в состав пакетов имеет инструменты, встраиваемые в Simulink (например, LTI-Viewer приложения Control System Toolbox – пакета для разработки систем управления). Имеются также дополнительные библиотеки блоков для разных областей применения (например, Power System Blockset – моделирование электротехнических устройств, Digital Signal Processing Blockset – набор блоков для разработки цифровых устройств и т.д).
Іншою популярною логістичною концепцією, на основі якої розроблено і функціонує велике число мікрологістичних систем, є концепція "планування потреб/ресурсів" (requirements/resource planning, RP). Концепцію RP часто протиставляють логістичній концепції "точно в строк", маючи на увазі, що на ній (на відміну від JIT підходу) базуються логістичні системи "штовхаючого" типу (push systems). Базовими мікрологістичними системами заснованими на концепції "планування потреб/ресурсів", у виробництві і постачанні являються системи "Планування потреби в матеріалах/ виробничого планування потреби в ресурсах" (materials/manufacturing requirements / resource planning, MRP I, MRP II), а у збуті (розподілі) - системи "Планування розподілу продукції/ресурсів" (distribution requirements/ resource planning, DRP I, DRP II).
Основними цілями систем MRP є: задоволення потреби в матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам; підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції; планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій. В процесі реалізації цих цілей система MRP забезпечує потік планових кількостей матеріальних ресурсів і запасів продукції на горизонті планування, що вимагає значної кількості часу на обґрунтування техніко-економічних параметрів такої інвестиції.
Таким чином, можна зробити наступні висновки - розробка логістичних систем, їх елементів і навіть фрагментів є найважливішим завданням. Виконання головного принципу функціонування логістичних систем - поставка вантажів «точно в строк» - можливо лише при організації управління матеріальними та інформаційними потоками на всьому їх протязі: від постачальників до споживачів. Логістичний підхід в управлінні матеріальними та інформаційними потоками на промислових підприємствах є об'єктивна необхідність, яка забезпечує конкурентні переваги на світовому ринку, і вимагає врахування цих особливостей в процесі інвестиційного проектування.
1. Карий О.І. Умови формування логістичних інформаційних систем / О.І. Карий // Проблеми економіки і управління: вісник НУ “Львівська політехніка”. – №425. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2001. – С. 329–334.