Біографія
Дитинство
Я з'явилася на світ 20 березня близько 5:30 годин ранку за московським часом в країні, яку вже давно не знайти на жодній карті світу, в шахтарському містечку Добропілля. Своїм народженням я зробила щасливими двох найулюбленіших людей маму – кораблебудівника в душі ( за освітою ) та спеціаліста по житлово-комунальних питань за службовим обов'язком Рибіну Ніну Модестовну і тата – гірничого маркшейдера за покликанням Рибіна Анатолія Павловича.
За словами мами, вона не пам'ятає більше сонячного березневого дня ( воно й зрозуміло ). Каже, що не одну годину простояла біля вікна палати, тому що під вікном без кінця збиралися друзі і родичі, які прийшли її привітати. Моя хрещена принесла різнокольорові кульки, але татові довелося забрати їх додому, тому кульок я так і не побачила.
Я – єдина дитина у родині, тому завжди відчувала свою владу над родичами. Увагу я любила найбільше і приваблювала його будь-якими засобами. Крім того, я була дуже цікавою і активною дитиною, але моя бабуся називала мене просто мала шкода
.
За станом здоров'я дитячий садочок я не відвідувала, тобто підготовка до школи повністю лежала на плечах моїх батьків. Коли мені було 5 років, мама купила підручник англійської мови для дошкільнят і молодших шкільних класів в надії віддати мене в клас з іноземним ухилом, але просто навчити мене читати і писати рідною мовою виявилося справою непростою. Справа в тому,що я була дуже непосидючою дитиною, писати у мене не виходило, а абетку взагалі кидала так далеко, як тільки могла.
Школа
1 вересня 1997 я пішла в 1-ий клас середньої загальноосвітньої школи № 19. Моєю першою вчителькою стала хороша знайома батьків – Дронь Валентина Іванівна. Спасибі їй за терпіння. В цілому найбільші зусилля я доклала, щоб навчитися грамоті і таблиці множення. Як тільки я це зробила, навчання більше не додавало мені особливих труднощів завдяки відмінній пам'яті і природній кмітливості. Вже в початковій школі в мене відкрився талант до літератури і мов. У 8 років я вже сама писала непогані вірші та оповідання. Десь у шафі до цих пір зберігаються повні зібрання моїх творів
. Пізніше я брала участь в олімпіадах з російської мови та літератури, писала твори і для обласних конкурсів. Моя мама була дуже рада, що у мене виявилася схильність до англійської мови. Також брала участь в олімпіадах і була головною ведучою на всіх заходах, присвячених тижням англійської мови в школі.
Подорослішавши, я почала відвідувати різноманітні гуртки. Це було малювання ( хоча ніяких здібностей особливих у мене і не було ), ляльковий театр, далі просто театральна студія, гурток умілі ручки. Найбільших успіхів я досягла, займаючись в танцювальному колективі, присвятивши цьому 7 років. Ходила в секцію дзюдо, волейболу, теж небезуспішно. Крім моїх захоплень літературою і мовами, особливе місце в моєму серці займала історія. Цим я зобов'язана своєму батькові, який з 5го класу сам розповідав мені її, починаючи з Стародавнього Світу, закінчуючи сучасністю. Було дуже цікаво і захоплююче. Тепер мені абсолютно не зрозуміти людей, які вважають історію нудною наукою. В 10 класі я закінчила піврічні комп'ютерні курси з відзнакою. 9 – 11 класи я навчалася в класі з фізико-математичним ухилом, що мене особливо не бентежило. Моїм класним керівником була Сафронова Галина Олександрівна – справжній фанат математики і відмінний вчитель. Закінчила школу з 2-ма четвірками з української мови та літератури.
Питання вибору ВНЗ для мене не стояло, тому що мій тато навчався в ДПІ ( зараз ДонНТУ ), я росла з ідеєю, що це кращий навчальний заклад, де готують висококласних фахівців. У ДонНТУ я вступила за результатами березневих рейтингів. Потім ще була прийнята в 3 ВНЗ на бюджет, але батьки наполягли, що час закінчувати бешкетувати
та подавати документи до рідного ДПІ. Зростаючи в сім'ї, де була величезна повага до шахтарської праці, і всі знали її високу ціну, то і вибір спеціальності Охорона праці в гірничому виробництві
був не випадковим.
Університет
Як би це наївно та банально не здавалось, все ж це правда. Я маю на увазі це надзвичайне почуття, яке охоплює, напевно, кожного першокурсника, який прийшов на свою першу пару. Почуття, що перед тобою відкривається новий світ, що ти стаєш частиною чогось великого і важливого. Так було і зі мною. З перших днів навчання я почала старанно пізнавати цей світ: у мене з'явилося багато нових знайомих в університеті і в гуртожитку, я відразу стала профоргом групи, а в кінці 1-го курсу головою оздоровчої комісії факультету аж до 5-го курсу. І понеслось звичайне студентське життя.
Навчаючись в університеті, я отримала подяку за успіхи в навчанні. Посіла 2 місце в конкурсі з опору матеріалів серед молодих вчених, студентів і аспірантів в рамках конференції Будівлі та споруди із застосуванням нових матеріалів та технологій
, виступала з доповіддю, яка була відзначена грамотою, на Всеукраїнській науково-технічній конференції Сучасні проблеми охорони праці і аерології гірничих підприємств
.
До вибору керівника магістерської роботи я підійшла з максимальною відповідальністю. Хотілося, щоб це був справжній професіонал, що володіє не тільки глибокими теоретичними знаннями, а й великим практичним досвідом. Тому я звернулася до завідуючого кафедрою Охорони праці та аерології
професора Булгакова Юрія Федоровича. Він мене прийняв, за що я дуже вдячна. Ще на 1-му курсі я дізналася про можливість паралельного отримання 2-гої вищої освіти, але тільки на 5-тому курсі я стала студенткою Інституту післядипломної освіти за спеціальністю Бухгалтерський облік та аудит
. Сучасний світ дуже швидко змінюється, а для людини важливо залишатися конкурентно-здатним на ринку праці, особливо для недавніх студентів в нашій країні. Навіть якщо мені не доведеться працювати по 2-ій спеціальності, то все одно, як говорить народна мудрість, знання за спиною не носити
.
Навчання в університеті дало мені багато чого: по-перше – сподіваюся, що вийду звідси непоганим фахівцем, по-друге – вплинула на мене як на особистість, я, хоч і не відразу, але зрозуміла, що для досягнення мети потрібно довго наполегливо працювати, до того ж я стала ефективно організовувати свій час, адже навчання – це не тільки пари і домашнє завдання, а й веселе проведення часу з друзями, читання книг і багато іншого. Для мене студентські часи добігають кінця. Це було завжди так по-різному, що навіть важко підібрати слова, щоб описати. Часом дуже радісно й весело, проте, були й розчарування. Але ж все погане забувається і пам'ятається тільки добре.
Плани на майбутнє
Не знаю, чи можливо це все в найближчому майбутньому, але планую успішно закінчити навчання по обох спеціальностях, не виключаю можливість отримання третьої. Повернутися до вивчення англійської мови та вивчити, принаймні, ще одну. Знайти роботу, яка б забезпечувала не тільки кар'єрний, але і розвиток мене, як особистості. Хотілося б стати цінним фахівцем і бути корисною суспільству. Також дуже хотілося б подорожувати, щоб побачити і дізнатися багато нового і цікавого, особливо побувати в Сполученому Королівстві.