Біографія
Дитинство
Я, Чирка Дмитро Сергійович, народився 28 листопада 1989 року в місті Макіївці Донецької області. Сім'я: батько - Чирка Сергій Миколайович, мати - Чирка Наталія Миколаївна, сестра - Чирка Дар'я Сергіївна.
Вже в ранньому дитинстві виявив інтерес до різного роду техніки: у 3 роки я, на подив батьків, самостійно навчився користуватися телефоном і магнітофоном, пізніше почав цікавитися внутрішнім влаштуванням речей - любив все розбирати й збирати, хоч останнє й не завжди вдавалося.
Також в дошкільному віці я навчився читати й писати.
Школа
У 1997 році пішов до школи. Першою моєю школою була ЗОШ № 31 м. Макіївки, в якій я провчився 1 рік.
Після закінчення першого класу змушений був на деякий час переїхати в Росію, де провів 3 роки у бабусі з дідусем - Денісових Ніни Вікторівни та Миколи Григоровича. З 1998 по 2001 рік навчався в школі № 4 м. Ростова Ярославської області. Навчався на «відмінно», особливо добре мені давалася математика. Був дуже спокійним і старанним учнем. Дуже любив читати. Читав переважно художні твори зі шкільної бібліотеки, а також різну пізнавальну літературу, детективи і фантастику з бабусиних книжкових полиць. Також бабуся зробила менi значну допомогу у вивченнi англійської мови, оскільки раніше викладала її у школі.
У 2001 році, після повернення до батьків, вступив до 6го класу ЗОШ № 32 м. Макіївки. У середній школі я виявляв особливу любов до точних наук. Важливу роль в цьому зіграла Ліфанова Катерина Корніївна - наша вчителька з математики, яка дала, крім добрих знань, прагнення не зупинятися на досягненому.
Великий інтерес для мене на той момент являли персональні комп'ютери. Тоді ми не могли дозволити собі купити власний ПК, але у вихідні дні батько дозволяв мені освоювати його робочий комп'ютер. А в 8 класі в нашому шкільному розкладі з'явився новий предмет - інформатика. Учитель з інформатики вже з перших занять почав вчити нас програмувати. Я був одним iз небагатьох в нашому класі, кому це виявилося дуже цікавим заняттям.
Після 9го класу, вирішивши пов'язати своє життя з програмуванням, я вступив до Донецького ліцею "Інтелект". Тут я швидко привернув увагу Мігінскої Людмили Михайлівни - нашого класного керівника і вчителя математики. Під її керівництвом я брав участь у міських олімпіадах з математики. Одного разу, ще в 10му класі, вона запропонувала мені взяти участь у відкритій олімпіаді Донецького Інституту Інформатики і Штучного Інтелекту, що проводилася серед учнів 11 класів. Вирішивши спробувати свої сили, я, несподівано для себе, зайняв у цій олімпіаді друге місце, нагородою за яке було зарахування до ВНЗ.
Університет
Вибір майбутньої професії був зроблений вже давно, а роки навчання в ліцеї тільки зміцнили ці наміри, тому в 2007 році я став студентом Інституту Інформатики і Штучного Інтелекту (пізніше - Державного Університету Інформатики і Штучного Інтелекту) за фахом «Програмне забезпечення». Навчаючись в університеті, я отримав не тільки масу нових знань, але й підвищив здатність до навчання, поліпшив свої навички спілкування з людьми, знайшов нових знайомих і друзів.
Також за час навчання в інституті я, в складі команди CUBE, встиг прийняти участь в декількох міжнародних студентських олімпіадах з програмування (ACM ICPC, KPI-Open), вiдвiдав Дніпропетровськ, Харкiв, Київ та Вінницю. Там я познайомився з таким новим для мене видом змагань як спортивне програмування, зустрівся зі студентами з різних країн, призерами та переможцями чемпіонатів світу.
У 2011 році я успішно захистив диплом бакалавра і, вирішивши продовжати навчання, вступив до магістратури.
Тема моєї магістерської роботи була запропонована керівником Курганським Олексієм Миколайовичем, і пов'язана з графічним моделюванням процесів теплообміну в машинах безперервного розливання сталі.
Плани на майбутнє
Після закінчення університету я планую знайти цікаву і добре оплачувану роботу за своєю спеціальністю.