Біографія
Особистісне становлення
Народився 29 вересня 1991 року в тихому, мирному Петровському районі міста Донецька. Мої батьки: Тимонін Сергій Федорович, 1964 р. і Тімоніна Ірина Іванівна, 1960 р. У дитинстві моїм вихованням займалися всі: мама, тато, бабуся, навіть молодший брат Іван, який народився у 1993 році. Як розповідали батьки, багато хто, в тому числі і ми, переживали кризу в дев'яності, але цього я не пам'ятаю – моє дитинство було щасливим і безхмарним. Чим я займався в дитинстві? Та чим тільки не займався: бігав, стрибав, літав, падав, ну і т.д. Бабуся мене водила у всілякі гуртки з малювання, англійської, шахів, шашок, співу, в музичну школу, навіть якісь грамоти є. У 1995 р. мене відправили в дитячий садок, який я успішно закінчив у 1998 р.
1 вересня 1998 р. – нова точка відліку в моєму житті і новий абзац в моїй автобіографії. Мене відправили в ЗОШ № 107, яка була перейменована через 3 роки в Донецьку гімназію ім. Василя Стуса. Перші два класи закінчив на відмінно, але далі пішло все набагато страшніше. Моя лінь не давала мені вчитися, але я з нею боровся. У школі брав участь в олімпіадах з математики, фізики, хімії. Десь у сьомому класі з'явився інтерес до точних наук, особливо до математики. Решта, мало цікавих для мене предметів, здавав на четвірки. Після десятого класу з'явилися думки про вступ до внз. Недовго думаючи, я вибрав ДонНТУ. В одинадцятому класі зайнявся підготовкою до вступу. Займався з репетитором, який мені повністю розповів що до чого. Повністю поник в інтеграли, диференціали, ну чи як їх там? Мені пощастило, бо я ще встиг поступити по рейтингах, але Зовнішнє незалежне тестування здавати довелося. Загалом, всі іспити я здав на відмінно і ще в лютому 2008 року я знав що мене чекає найближчі п'ять років. Далі атестат, випускний і: "Прощай школа!".
Професійне становлення
Вступив я на спеціальність "Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв" факультету Енергомеханіки та автоматизації. Призначили старостою групи. На першому курсі ходив на різноманітні збори старост, майже не пропускав. Найперша пара в першому семестрі на першому курсі, яку провела Журба В.В., запам'яталася надовго. Вона нам дала зрозуміти, що університет – це не дитячий садок, і навіть не школа. На другому курсі факультет реорганізували, і нашу групу перевели на Електротехнічний факультет. Дуже багато відбулося за ці роки, всього і не розкажеш. За час мого навчання в ДонНТУ траплялося всяке, але я можу з упевненістю сказати, що в даний момент це найкращі роки в моєму житті. Не всі хто вступав, довчилися з нами до кінця – це їх вибір. Брав участь у конференціях у Донецьку, Запоріжжі, Харкові. Починаючи з третього курсу брав участь у конференціях, присвячених Дню Науки, які проходять щороку на кафедрі ГЗТЛ. Один семестр отримував підвищену стипендію, але були часи, коли її не було цілий семестр. Моя перша практика проходила на кафедрі, де нас детальніше ознайомили з нашою спеціальністю. Після другого курсу мене відправили проходити практику на шахту "Жовтневий рудник", де я просто витратив час на оформлення паперів, що стосуються моєї практики. Нічого корисного я не отримав. Практика на третьому курсі дала мені дуже багато. На місяць я влаштувався електрослюсарем на шахту "Трудівська". Неодноразово спускався під землю, де наочно вивчав підземне електрообладнання, шахтний транспорт. Тема моєї Науково-дослідної роботи студента (НДРС) почала формуватися на третьому курсі. В якості свого наукового керівника я вибрав для себе к.т.н. Гутаревича В.О., так як вважаю його хорошим фахівцем по шахтному транспорту та логістиці. Тема моєї роботи звучить так: "Зниження ударного впливу колеса підвісної монорейкового локомотива при проходженні стику шляху". У наш час розвиток монорейкового транспорту є актуальним, саме тому я вирішив займатися даним питанням.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Надалі планую працювати в Науково-дослідному інституті ім. М.М Федорова, де буду проходити переддипломну практику. Що буде далі? На це питання відповідь нікому невідома. Планую розвиватися як фахівець у своїй справі, думаю, у мене все вийде.