Біографія
Особистісне становлення
29 травня 1991 в місті Харцизьку Донецької області я з'явилася в цьому світі. Я з дитинства була дуже активною дитиною. Постійно проявляла характер, диктувала свої правила. З чим, власне, моя мати, Азжеурова Галина Михайлівна, намагалася впоратися.
Папа, Азжеуров Георгій Георгійович, всіляко намагався балувати і догоджати дитині. Напевно, тому зустрічав мене з дитячого садка шоколадкою або кіндер-сюрпризом.
У дитячому садочку я опиралася усім усталим нормам, і всупереч вговорам вихователів, не хотіла вчити цифри і букви. Так, в своє задоволення, мотаючи клубочки нервів, я провела шість років свого життя.
Коли прийшов момент підготовки до школи і невеликого пробного співбесіди з вчителем початкових класів, мама взялася за моє небажання вчитися. За місяць до 1 класу, я якимось дивом навчилася читати і писати. До цих пір не розумію, як це вдалося моїй мамі.
З 1 по 9 клас я навчалася в загальноосвітній школі № 23 міста Харцизька. З класу в клас я переходила з похвальними грамотами за відмінне навчання. Займала перші місця в олімпіадах з хімії, біології, фізики, географії. У школі я була зразковою дитиною. Всі предмети мені давалися настільки легко, що я не могла навіть зрозуміти: як це – важко вчитися? З початкової школи мене тягнуло до літератури і мов. Я обожнювала читати вірші перед класом, бути провідною шкільних свят, брати участь в тематичних вечорах і постановках.
Шкільну практику я проводила в школах лідерів міста Харцизька, де нас навчали урокам життя успішних людей, розвивали і вселяли впевненість, що все у нас вийде! Також до шкільних захоплень можна віднести навчання в художній школі. Це заняття на даний момент перетворилося на хобі.
Пізніше, в 10 класі моїм наставником стала Андрейчікова Лілія Миколаївна – вчитель російської мови та літератури ЗОШ № 1 м. Харцизька. Я перейшла в природничо-науковий клас школи № 1 в 2006 році. Завдяки нашому наполегливій праці з моїм педагогом, я в 10 і 11 класах зайняла перші місця на міській олімпіаді з російської мови та літератури, і друге місце в області. Також мої успіхи у навчанні були помічені Харцизькою обласною радою і мені призначили стипендію для підтримки обдарованих дітей. Так, у школі, я почала отримувати свої перші гроші, завдяки своїм знанням
Школу я закінчила із срібною медаллю.
У 2007 році я почала активну підготовку до вступу в університет. І почала я її зі школи „Юний хімік“ Донецького національного технічного університету. В кінці 11 класу, випускники „Юного хіміка“ пройшли конкурс і мали можливість вступити поза основного конкурсу. І ще не закінчивши 11 класу, я вже стала студенткою найкращого вузу в Донецьку.
Школу я закінчила із срібною медаллю.
Професійне становлення
Перший курс для мене наповнений яскравими враженнями та емоціями, новими друзями і відчуттям чогось нового і незвіданого.
Отримання знань давалося легко, труднощі були схожі якійсь грі: хто кого подужає. Хоча не сперечаюся: були моменти, коли хотілося все кинути, сказати, що це не моє, і зайнятися чимось іншим. Але я не здалася! І дуже собою пишаюся! Пишаюся тим, що, не маючи особливої тяг до науки, я успішно здавала сесію за сесією, отримувала стипендію і похвалу від викладачів.
На 3 курсі в навчальному плані з'явилися більш вузьконаправлені предмети за нашою спеціальністю. Їх читали нам Празднікова Т.Н., Галіакберова Ф.Н., Манжос Ю.В. Саме вони підтримували хлопців, давали життєві поради і переживали за кожен крок. Це було стимулом до подальшого руху.
Отримавши диплом бакалавра, я успішно здала державний іспит і надійшла на бюджетне місце магістратури.
Моїм керівником магістерської роботи стала к.т.н., доцент – Празднікова Тетяна Миколаївна. Тема роботи: „Дослідження міцнісних властивостей трьохшарового покриття нафтових труб в умовах критичних температур“.
В даний час під чітким повчанням керівника, я займаюся дослідженнями для своєї магістерської роботи. На даний момент досягнутий певний результат. Вивчено тришарові поліетиленові композиції покриття нефтетрубопроводов і розроблені алгоритми щодо поліпшення міцнісних властивостей труб.
Це невеликий етап на шляху до нових відкриттів.
Паралельно я отримую другу вищу освіту в Донецькому національному університеті за фахом – журналіст друкованих ЗМІ. Мої журналістські роботи можна побачити в газеті „Донецький політехнік“. У ній я публікуюся з першого курсу.
Плани на майбутнє
Моєю метою є постійний розвиток. А також я хочу урізноманітнити своє життя декількома видами діяльності. Тому буду розвивати себе в інженерії і журналістиці. Я впевнена, що завдяки своїй цілеспрямованості, наполегливості та бажанню завтра бути краще, ніж я була сьогодні, можна добитися навіть неможливого. І мій девіз це підтверджує: „Правило трьох „Н“ – немає нічого неможливого!“