Автобіографія
Дитинство
Я, Дюбанов Олександр
В’ячеславович, народився 16 жовтня 1991
р. у місті Макіївка Донецької області.
Мій батько — Дюбанов
Вячеслав
Петрович,
випускник Донецького
національного технічного університету,
гірничий
інженер. Мати — Дюбанова Ольга Миколаївна, майстер
спорту
СРСР зі
спортивної акробатики, тренер-викладач фізичного виховання і спорту.
Мій молодший брат — Дюбанов Владислав
В’ячеславович, учень
10
класу Макіївської загальноосвітньої школи №59.
Своє дитинство, як і більшість хлопців,
я проводив
на дворі і вдома,
віддавав перевагу спокійним іграм: будівництву споруд з
підручного матеріалу і колекціонуванню наклейок.
У дитячий садок мене не віддали, тому
радощі
раннього колективного
виховання залишилися для мене в стороні, проте моїм виховання займалася
подруга родини, вчитель молодших класів на пенсії
— Тетяна
Андріївна.
Завдяки заняттям з нею я вільно міг рахувати, писати, а технікою
читання у подальшому вражав шкільних вчителів.
Школа
У віці 6 років я пішов у перший
клас Макіївського міського
ліцею,
за загальною думкою — один з найкращих учбових
закладів
міста.
Незважаючи на досить високі вимоги до
якості і
кількості засвоюємого
матеріалу, навчання мені подобалося і давалася легко, особливо цікавими
були природничі науки.
У ліцеї завжди підтримувалися творчі
починання
учнів, завдяки чому була
значна кількість секцій і кружків самого різного напрямку, частину з
яких я із задоволенням відвідував.
У сьомому класі з’явився новий
предмет — хімія,
яким я
досить сильно захопився. Мій інтерес до цієї дисципліни виходив за межі
шкільного курсу, тому я часто приймав участь і займав призові місця у
міських олімпіадах з хімії, приймав участь у проектах Малої академії
наук України.
Тодішні успіхи у даному предметі для
мене зараз
пояснюються не якимось
природними схильностями, а наявністю обширних, послідовних, добре
структурованих знань, накопичених завдяки посидючості і
дисциплінованості. Також досягнутими результатами я багато в чому
зобов’язаний моїй першій вчительці хімії
— Лілії
Миколаєвні.
У випускних класах ліцею я продовжував
поглиблено
вивчати хімію і
найближче своє життя бачив у зарахуванні і навчанні на хімічному
факультеті національного або технічного університету. У подальшому
вибір пав на ДонНТУ, оскільки його випускники мають більш практичну
спеціальність.
Велику моральну підтримку у такому
нетиповому виборі
направлення (на
той час буквально всі мої однокласники прагнули навчатися на
економічних спеціальностях) мені оказували мої батьки, які хоча і з
опаскою, але з розумінням підтримали мій вибір.
Наявність чітко поставленої цілі і
відповідних
затрат праці дали свої
плоди — зовнішнє незалежне тестування і вступні
екзамені на
спеціальність "хімічна технологія палива" я здав
значно
більше ніж на прохідний бал. Шкільне життя я залишив хоча і з жалем,
але з чітким переконанням в усвідомленні вибору своєї долі.
Університет
Перші роки навчання у інституті
ознаменувалися знайомством з великою
кількістю самих різних людей і по своєму цікавих людей, як студентами,
так і викладачами, новими предметами і напрямками діяльності.
Значна
кількість часу, в учбовій програмі була віддана на вивчання
точних дисциплін: фізики, вищої математики, механіки, програмування. Це
дало розуміння того, що з мене хочуть зробити не стільки хіміка,
скільки інженера, і це спочатку викликало паніку. Однак завдяки бажанню
вчитися з моєї сторони і таланту викладачів з іншої я оволодів цими
предметами на гідному рівні. Згодом, на більш пізніх курсах прийшло
розуміння того, що тільки всебічна освіта і дозволяє стати повноцінним
технологом.
Бажаю виразити величезну подяку всьому
складу
кафедри хімічної технології палива, з яким я
мав честь спілкуватися за час навчання і зокрема, таким викладачам як:
Ошовський Володимир Володимирович, Збиковський Євген Іванович,
Збиковський Олександр Іванович, Крутько Ірина Григорївна, Акімова
Людмила Миколаєвна, Пугач Володимир Григорєвич.
З третього курсу я почав займатися
науковою роботою
з питань
розрахункової гідро газодинаміки під руководством Збиковського Євгена
Івановича і Голубєва Артема Володимировича. У ході роботи були створені
комп’ютерні математичні моделі діючих і проєктуємих установок
коксохімічної промисловості. Результати робот опубліковані у різних
збірниках як українських так і зарубіжних організацій, зроблені доклади
на конференціях, у тому числі і у Київському політехнічному
інституті.
З плином часу мене зацікавило питання
пошуку
перспективних способів
отримання і перетворення енергії у хімічній технології. Вирішення
зростаючою проблемі браку енергетичних ресурсів є гідною ціллю для
будь-якого інженера. Над даним питанням я працюю під керівництвом свого
наукового керівника — Ошовського Володимира
Володимировича.
Отримання на даному етапі науково-дослідницької роботи результати
свідчать про перспективність вибраного методу дослідження
—
комп’ютерного моделювання процесів хімічної технології
методом
кінцевих елементів з подальшим втіленням найбільш перспективних моделей
у реальності.
Плани на майбутнє
Найближчими своїми цілями бачу
успішних захист диплому і отримання
досвіду у роботі за спеціальністю.
В цілому я хочу знайти свій шлях,
крокуючи по якому
я зможу принести
користь суспільству як спеціаліст, відбутися як чоловік і батько.