Причиною швидкої появи нових слів у комп'ютерному сленгу є стрімкий розвиток самих комп'ютерних технологій. Практично щотижня з'являються більш-менш значні розробки і в умовах такої технологічної революції кожне нове явище в цій області повинне одержати свою словесну номінацію. А тому що майже усі вони (за рідкісним винятком) з'являються в США, то природно одержують її англійською мовою. Через відсутність перекладних варіантів таких термінів в українській мові фахівцям доводиться використовувати оригінальні терміни.
Відбувається так зване заповнення лексичних лакун за допомогою англомовних термінів. Відсутність у мові досить стандартизованої термінології в цій галузі, багаточисельність фірмових і рекламних термінів стали причиною появи великої кількості комп'ютерного сленгу.
Молодіжна комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених. Отож слово шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot – стріляти; лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути, а hack (розбивати) – хакнути. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякали.
Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад, зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію), глюк (помилка, збій в системі), мило (електронна пошта), чайник (початковий користувач той чи іншої програми).
Велику популярність у комп’ютерному жаргоні мають усічені слова. Це частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з повідомленням у можливо менший відрізок часу, певною мірою це викликано прагненням залишитися незрозумілим для непосвячених тощо. З цією метою утворилися слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди (програма Windows), клава (клавіатура). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових сів, що відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілости, зневаги або іронії).