Біографія
Особистісне становлення
Я, Костянтин Юрійович Бабак, народився 6 червня 1992 року в місті Докучаєвськ Донецької області. Батьки: батько Юрій Григорович Бабак, мати Ольга Іванівна Бабак, брати: Михайло Юрійович Бабак 1986 р.н. і Антон Юрійович Бабак 1992 р.н.
У 1996 р. я з Антоном пішов у дитячий садок. Мати була домогосподаркою і тому впритул займалася нашим освітою щоб максимально підготувати до школи. Батько працював головним механіком Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату і частенько брав мене з собою на роботу, мені дуже хотілося подорослішавши працювати разом з ним.
У дитинстві я сильно захоплювався пазлами та конструкторами, батькам були до душі мої інтереси і час від часу моя колекція пазлів поповнювалася.
У 1999 р. я з Антоном пішов у перший клас загальноосвітньої школи № 5 міста Докучаєвська. Під час навчання практично не брав участь у громадському житті школи, я приділяв досить багато часу навчанню, але не вважав за потрібне участь в олімпіадах і конкурсах. Я був досить терплячий і посидющий, тому в школі мені більше давалися гуманітарні науки.
Професійне становлення
Мої батьки за освітою інженери і закінчили Механічний факультет
Донецького національного технічного університету за спеціальностями: батько – Металургійне обладнання
, мати – Технологія машинобудування
, тому ще з ранніх років у мене з'явилося перевагу до цієї професії. Після надходження старшого брата Михайла в Донецький національний університет за спеціальністю: Металургійне обладнання
сумніви щодо вибору спеціальності зникли.
Навчаючись ще в школі я з Антоном готувався до вступу в університет, тому закінчивши 9 клас в 2007 році я поступив на перший курс Докучаєвського гірничого технікуму за спеціальністю Гірнича електромеханіка
, щоб полегшити перехід між школою та університетом, так як розпорядок дня в технікумі наближений до університету і попереднє технічне навчання в майбутньому згодилося б. Паралельно навчанню в технікумі ми екстерном закінчували 10 і 11 класи в загальноосвітній школі № 4 м. Докучаєвська, для того щоб прискорити вступ до університету. Надходження до технікуму змінило мої погляди на світ, я почав захоплюватися точними науками зокрема математикою і фізикою. Перший час навчання була важкою, так як була швидка зміна обстановки після школи, нові викладачі, нові одногрупники, на щастя, деякі однокласники теж вибрали для продовження навчання технікум і тому вливатися в новий колектив було простіше.
Після закінчення першого курсу технікуму в 2008 році я перевівся на заочну форму навчання за специальним Теорію відкритих розробок
, після закінчення технікуму одержав диплом молодшого спеціаліста.
У 2008 р. я з Антоном подав заяви на вступ в Донецький національний технічний університет за спеціальністю Металургійне обладнання
, добре склали зовнішнє тестування і рейтинги на вступ, і були зараховані. Навчання в технікумі принесло свої плоди, я досить швидко подружився з групою і влився в розпорядок дня, важко було тільки добиратися до нового місця навчання, так як доводилося щоранку рано прокидатися і на автобусі їхати в Донецьк.
Під час навчання брав участь в олімпіадах з Деталі машин
і Вища математика
, брав участь у конференції по Фізиці
, брав участь у конкурсі Комп'ютерний дизайн технологічного обладнання – 2011
проводився викладачами кафедри Механічне обладнання заводів чорної металургії
, а так само брав участь у заочному конкурсі Майбутні аси комп'ютерного 3D-моделювання
, який проводився компанією АСКОН, Росія.
Отримав диплом бакалавра з середнім балом 4,82.
Після отримання диплома бакалавра наші шляхи з братом трохи розійшлися, я вступив до магістратури, а він пішов навчатися на спеціаліста. Керівником моєї магістерської роботи став завідувач кафедри Механічне обладнання заводів чорної металургії
, д.т.н. професор Сергій Петрович Еронько. Тема моєї магістерської роботи: Дослідження та обгрунтування раціональних параметрів процесу і пристрою формування брикетів з прокатної окалини
. Починаючи з перших днів навчання в магістратурі ми з керівником почали пошук та складання оптимальних складових брикетів і їх концентрації, а так само зробили пробну партію брикетів, але це тільки початок. Перший семестр в магістратурі ми навчалися разом з фахівцями, тому я не відчув особливої різниці, але з початком нового семестру все стало по новому, нам почали читати матеріал разом з потоком магістрів на факультеті.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найближчими планами я бачу успішне завершення магістратури, а далі стане нелегкий вибір – продовжити навчання в аспірантурі або піти працювати за фахом. Обидві ідеї досить привабливі, але необхідно буде вибрати для початку одну. Хочеться спробувати все, але потрібно з чогось почати, тому я схиляюся для початку до роботи по спеціальність, тому що потрібно відчути свою спеціальність з усіх боків не тільки зі стін університету, а після отримання деякого стажу можна буде спробувати себе в науці, тим більше будуть корисні придбані нові практичні навички.