Біографія
Особистісне становлення
Я, Ольга Тимофіївна Дубініна, народилася 19 листопада 1990 року в місті Москва. Моя мати, Олена Леонідівна Дубініна, на той час закінчувала останній курс інституту, а тато – Тимофій Тимофійович Дубінін, працював міліціонером. Ми жили в комуналці, але як не дивно, хоч я була і дуже маленькою, спогади про той час залишилися тільки позитивні. Я добре пам'ятаю нашого сусіда Микиту, який був років на 5 старший за мене, і як ми з ним набрали ванну, і пересадили у неї рибок його батька з акваріума. Я, як людина неординарна і любляча пригоди, вважаю цей спогад одним з перших найяскравіших.
Після розпаду СРСР настали, як то кажуть "важкі дев'яності" і ми вирішили переїхати в Україну. У 1995 році ми оселилися в місті Горлівка, в будинку мого прадідуся, де і живемо донині. Мама влаштувалася працювати викладачем у Горлівський машинобудівний коледж, а батько зайнявся підприємництвом.
Не знаю чому, але я дуже добре пам'ятаю своє раннє дитинство. Я пам'ятаю всі три садка, в які ходила. Пам'ятаю 1 вересня в першому класі і враження отримані в цей день. Мої улюблені спогади - це поїздки кожне літо в Урзуф, на Азовське море. Мій дідусь, Леонід Андрійович Педосенко, в той час працював начальником автотранспортного цеху на Горлівському машинобудівному заводі і щоліта брав нам з мамою путівку.
Також я любила поїздки до бабусі в село Вершинне Ростовської області. Там я і мої двоюрідні сестри, Олена і Наташа, разом з дідусем ходили на риболовлю, їздили в поле за кавунами.
Шкільні роки пройшли весело. Наш клас був дружній. Ми брали участь у різних концертах, видавали газети. Я брала участь в раді волонтерів і кожен День Перемоги ходила вітати ветеранів у своєму районі, співала в хорі. У старших класах ми влаштовували дискотеки в школі, брали участь у змаганнях юних туристів.
Моїм улюбленим предметом була історія, який вела директор школи. Вона рекомендувала мені вступити до Харківського історичного інституту, але батьки наполягли на технічній освіті.
Професійне становлення
Після закінчення дев'яти класів в 2006 році я вступила до Горлівського машинобудівного коледжу за спеціальністю "Обробка матеріалів на металорізальних верстатах і АЛ". Навчання проходило весело, незважаючи на те, що моя мамо будучи викладачем хімії в цьому коледжі, стежила за кожним моїм кроком і сварила за кожну провину. Після першого курсу цей контроль закінчився, так як мати нарешті зрозуміла, що я виросла.
За чотири роки навчання я завела багато друзів, які залишаються зі мною і донині. Крім основної спеціальності, я вчилася і отримала дипломи за спеціальностями "Оператор комп'ютерного набору" та "Економіка підприємства". Коледж я закінчила з червоним дипломом у 2010 році.
Після закінчення коледжу я вирішила вступати до університету, щоб отримати вищу освіту. Група з якою я вчилася в коледжі була досить сильною за знаннями, і багато хто вирішив вчинити так само. Ми всі здали іспити і опинилися в одній групі і в університеті.
Я і мої найкращі друзі вирішили не випробовувати на собі побут гуртожитку і зняли спільно квартиру. Це було новим етапом мого дорослішання, так як я почала жити самостійно в іншому місті.
На моє рішення вступати до магістратури вплинув остаточний вибір майбутньої професії. Я хочу стати викладачем і продовжити сімейну династію, так як моя мама працює викладачем хімії, бабуся, до виходу на пенсію, працювала вихователем у садочку, а прабабуся була вчителем української мови.
Мій науковий керівник, к.т.н., доцент, Вадим В’ячеславович Медведєв, порадив мені в моїй магістерській роботі зайнятися темою, яка звучить як: "Підвищення зносостійкості деталей вугільних комбайнів за рахунок застосування магнітно-імпульсної обробки". Це дуже цікава тема, і я сподіваюся гідно її представити на захисті.
Плани на майбутнє
По закінченню магістратури я планую вступити до аспірантури і зайнятися науковою діяльністю. Збираюся створити сім'ю. Хочу потихеньку збирати гроші і подорожувати по світу.