Біографія
Особистісне становлення
Я, Марина Олександрівна Пікульова (Харченко), народилася 7 липня 1989 року, в селищі Садове (Шахтарський район, Донецька область). Був спекотний літній день. Якщо точніше – 13.45. П'ятниця. Кажуть, багато творчих людей народилися саме в п'ятницю. Напевно, саме тому мене весь час тягне до творчості.
Мої батьки – Дмитро Анатолійович (приватний підприємець) і Олена Василівна (працювала вчителем трудового навчання, зараз – на пенсії за станом здоров'я). Добрі, чуйні, з почуттям гумору і простим сприйняттям життя. У 1995 році у мене з'явилася молодша сестричка – Настя, одна з найдорожчих і важливих людей в моєму житті.
Все своє дитинство я проводила вдома з бабусею. Пару разів мене намагалися відправити у дитячий садок, але нічого хорошого з цієї затії не виходило. Кожен похід в садок закінчувався як мінімум тижневим лікарняним. Тому з життя і діяльності в садку я мало чого можу згадати і розповісти.
1996 рік, вересень, Садівська ЗОШ – перший раз у перший клас. Класний керівник – Ірина Миколаївна. Дуже хороший педагог і позитивна людина, який завжди підтримає і допоможе. Школа хороша, однокласники чудові, провчилася я тут до 6 класу включно, а потім перейшла в ЗОШ №13.
У ЗОШ №13 я займалася з сьомого по дев'ятий клас включно. Особливо запам'яталася вчителька математики – Людмила Костянтинівна. Якщо чесно, я її досі трохи боюся. Але математику знаю на відмінно.
У 2004 р. повернулася в Садівську ОШ. Все ж таки вчитися в тій школі, де працює мама – це непросто. Та й ріднішою
мені
ця школа виявилася ...
У період навчання займалася танцями, малюванням, вишивкою, робила різні вироби з бісеру. Регулярно брала участь у різних олімпіадах і конкурсах.
У 2002 році зайняла II місце в Малій Академії Наук з краєзнавчою роботою Історія с. Садове
.
У класі була людиною, у якої завжди можна списати або проконсультуватися. 11 клас закінчила з безліччю грамот.
Професійне становлення
Під час шкільних семінарських занять з хімії та біології, дуже часто розглядалося актуальне на сьогоднішній день питання про стан екології і навколишнього середовища, про вплив людини і його діяльності на навколишнє середовище. Напевно саме тоді я вирішила, що хочу більш поглиблено вивчати цю тему – проблема забруднення навколишнього середовища завжди була актуальна, від неї нікуди не сховаєшся ...
У 2006 році, написавши вступні іспити, я поступила в Донецький національний технічний університет, на факультет геотехнологій і управління
виробництвом. Спеціальність – Екологія гірничих технологій
. Вибір ВНЗ та спеціальності був зумовлений низкою критеріїв – я хотіла вчитися
на бюджеті, на цікавій спеціальності, пов'язаної з екологією, і актуальною для Донецької області. Та й знайомі радили поступати саме в ДонНТУ.
Провчившись 3 роки, почала вивчати вакансії для подальшого працевлаштування за фахом. Отримані результати мене зовсім не порадували.
Поспілкувавшись з уже працюючими друзями та знайомими, порадившись з батьками і з завідуючим кафедри Машини та апарати хімічних виробництв
Парфенюком О. С., я вирішила переводитися на іншу спеціальність.
І ось, влітку 2009 року, отримавши благословення
від нашого ректора Мінаєва О. А. у вигляді підпису на заяві про
переведення, я була зарахована на II курс факультету екології та хімічних технологій, на спеціальність Обладнання хімічних виробництв і
підприємств будівельних матеріалів
.
З 2010 року була обрана старостою і профоргом в групі.
У лютому 2012 року за відмінне навчання мені і ще 2 студентам нашого факультету призначили іменну стипендію ім. Героя України, випускника ДонНТУ Ю. Н. Білоброва (стаття про цю подію є в газеті ДонНТУ № 6 – 7 (2271 – 72), березень 2012 р., на 2 стор).
У липні 2012 року отримала диплом бакалавра з відзнакою.
Для продовження навчання на нашій кафедрі подала документи для вступу до магістратури.
У серпні 2012 року після успішної здачі іспитів за фахом і з англійської мови вступила на перший курс магістратури.
Науковим керівником був призначений Святослав Петрович Веретельник, тема магістерської роботи – Підвищення експлуатаційної надійності
магістральних систем, що транспортують газові середовища
.
Зокрема, хотілося б сказати, що протягом усього періоду навчання моїми викладачами були виключно хороші педагоги. Зокрема, хочу подякувати мого керівника – професора Святослава Петровича Веретельника, і завідуючого кафедри – професора Олександра Сергійовича Парфенюка. Саме ці викладачі є для мене прикладами професіоналізму і інтелекту.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
В найближчому майбутньому планую закінчити своє навчання, отримати диплом магістра за спеціальністю Обладнання хімічних виробництв і
підприємств будівельних матеріалів
, і, нарешті, перейти від теорії до практики.