Особистісне становлення

Я, Ілля Миколайович Трутень, народився 23 серпня 1991 року в місті Харцизьк Донецької області.

Що стосується моєї сім'ї, її я можу охарактеризувати двома словами – велика і дружня. Моя мати – Вікторія Миколаївна Носова, диспетчер електричних мереж. Мій батько... тут все не так однозначно, по суті, у мене їх два, і обидва брали безпосередню участь у моєму вихованні та становленні як особистості, власне рідний батько – Микола Андрійович Трутень за професією шахтар і вітчим – Євген Олексійович Носов, водій. Моя сестра – Ксенія Євгенівна Носова вчиться в школі, принаймні вдає це. Як я вже вище зазначав сім'я у мене велика, і я з легкістю міг би виконати регламент передбачуваний даним розділом щодо мінімального обсягу інформації, описуючи своїх рідних і близьких, але, мабуть, зупинюся, так як написати треба ще багато.

Як говориться, кожна дитина талановита, але талановита по-своєму, головне знайти і розвинути цей талант. Не пригадаю, щоб в дитинстві займався пошуком і розвитком своїх талантів, тому і виділити прояв особливих талантів у ранньому віці не можу, був звичайною дитиною, проживаючи безтурботне дитинство.

Мрії..., важко знайти людину, яка не мріяла. У дитинстві мріяв багато як втім, і зараз. Мрії ці в основному стосувалися майбутньої сім'ї, професії, посади, способу життя і т.п.

Захоплень в дитинстві було багато, із найяскравіших можу виділити захоплення спортом (футбол, дзюдо, карате-до) і шалене захоплення автомобілями і всім, що з ними пов'язано, особливо, подобалося вивчення марок автомобілів і історії їх створення, уже в дитинстві міг посперечатися на цю тему з дорослим співрозмовником.

У 1998 році став учнем Харцизької загальноосвітньої школи № 25.

Про школу залишилися найкращі спогади. Мікроклімат, створений у школі досвідченими педагогами, сприяв сприятливому одержанню всіх необхідних знань. Але по справжньому усвідомлення значущості освіти отриманого в стінах рідної школи прийшло при навчанні в університеті, коли з'явилася можливість порівнювати рівень отриманих знань зі своїми однолітками з різних міст, і впевненість у правильності вибору свого першого навчального закладу стала ще очевиднішим.

Саме завдяки великій кількості педагогів-методистів, які застосовували інноваційні методи навчання та широкому спектру дисциплін, що викладаються, які крім базових включали ряд додаткових, таких як астрономія, філософія, культурологія і музичне мистецтво, посприяли моєму особистісному становленню, закладенню фундаментальної бази знань і полегшенню навчання в університеті.

Професійне становлення

Ще в ранньому дитинстві проявився інтерес до гуманітарних наук, у шкільні роки цей інтерес тільки зміцнився. Особливу симпатію я відчував по відношенню до історії, за що велике спасибі всім вчителям історії, які привили мені інтерес до цього предмету. Я вважаю, що саме вивчення історії дозволяє сформувати повноцінну картину світогляду людини, і побудувати гідне майбутнє, адже не дарма кажуть: Не знаючи минулого, не можна любити теперішнє, думати про майбутнє.

Участь у міській та обласній олімпіадах з історії у школі, участь під час навчання в університеті у міжвузівській конференції Соціально-економічний і політичний розвиток України: історичний досвід і сучасність в 2009 році, підкреслює моє серйозне ставлення до цього предмету.

Технічні науки я в школі особливо не жалував, задуматися над їх вивченням довелося в 10 класі, коли необхідно було приймати рішення про подальше місце навчання, в якості такого розглядався технічний вуз, як найбільш перспективне місце для хлопця в нашому регіоні. Для вступу в технічний вуз необхідною умовою було здача тестування з української мови, математики та фізики. Ну якщо з української та з фізики справи були більш менш, що давало мені можливість підтягти їх самостійно, то з математикою довелося звернеться до репетитора Галині Михайлівні Школдіной, яка змогла не тільки підтягти мої знання з математики але й посприяла прояву інтересу до її вивчення, що незабаром передалося на всі технічні дисципліни.

В якості подальшого можливого місця навчання було обрано три ВНЗ: Донецький національний технічний університет, Донбаська академія будівництва і архітектури і Донецький державний університет інформатики і штучного інтелекту.

При отриманні результатів тестування, за якими я проходив у всі три ВНЗ, вибір припав саме на Донецький національний технічний університет, так як він є найпрестижнішим технічним закладом в області, і одним з кращих в Україні.

Спеціальність Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні та меліоративні машини і обладнання була вибрано практично наосліп, але зараз можу з упевненістю заявити що не шкодую про зроблений вибір. Тут я познайомився з цікавими людьми, якими є мої одногрупники та співробітники кафедри Гірничозаводського транспорту і логістики.

В університеті я продовжував вдосконалення знань з технічних дисциплін, так би мовити надолужував те, що упустив в школі, але і гуманітарні науки не закинув, благо вища освіта передбачає всебічний розвиток особистості.

У перші роки навчання у вузі не планував про вступ до магістратури, але з кожним роком тяга до знань проявлялася все з більшою силою, і на початку IV курсу серйозно задумався про магістратуру як про повноцінне завершення навчання в університеті. Як говориться, раз вирішив потрібно йти до кінця, благо середній бал дозволяв, та і науковий керівник теж був не проти, загалом ОСЬ Я І ТУТ.

Наукового керівника вибирати не довелося, оскільки на першому курсі нас розподілили на кафедрі, власне може бути це й кращому, так як я потрапив до досвідченого керівника і компетентного спеціаліста, кандидата технічних наук і доцента кафедри Гірничозаводського транспорту і логістики – Віктору Федоровичу Шавлаку.

Тема наукової роботи Обґрунтування основних експлуатаційних параметрів і розробка проміжного приводу магістрального стрічкового конвеєра була мені запропонована Віктором Федоровичем як перспективна і що вимагає рішення за допомогою сучасних методів і технологій, власне цим я зараз і займаюся.

З останніх захоплень можу відзначити програмування, я вирішив присвятити вільний час саме цього роду діяльності, так як цей напрямок є перспективним в сучасному світі, а отримані знання допоможуть мені вирішити завдання пов'язані з науковою роботою.

Цілі, плани та бачення майбутнього

На найближче майбутнє в планах написання і захист магістерської роботи, влаштування на гідну роботу, яка сприятиме моєму подальшому професійному та кар'єрному росту, вдосконалення своїх навичок в програмуванні та інформаційних технологіях.

Що стосується планів на далеке майбутнє, тут однозначно відповісти не можу, так як не звик згадувати далеко вперед, що в принципі в сучасному динамічному світі в якому ми живемо, є безглуздим заняттям, тому вирішувати проблеми припускаю по мірі їх надходження.