Біографія
Особистісний становлення
Я, Зайцев Михайло Володимирович, народився 29 травня 1992 року в селищі Піски Донецької області Ясинуватського району. Моя мама – Зайцева Тетяна Михайлівна, що дала мені гарне виховання, працює завучем у Пісківській ЗОШ I-III ст, викладає математику. Батька немає.
Я – пізня дитина, тому за життя застав і був знайомий тільки з моїм дідусем (по маминій лінії), Столяровим Михайло Аполлоновичем, мене назвали, до речі, на його честь.
Ріс я досить спокійною, сором'язливою дитиною. Звичайно, як будь-який малюк, я вередував, балувався, але мама намагалася завжди знайти зі мною спільну мову, намагалася прищепити мені розуміння і доброту, що їй, безсумнівно, вдалося. Дитинство промайнуло дуже швидко. Все було цікавим: ранки, заняття, розваги. Завдяки мамі і вихователям дитсадка, я отримав знання і вміння, які мені допомогли в кращому освоєнні шкільної програми.
У 1998 році продзвенів мій перший шкільний дзвінок. Хоч я і раніше неодноразово був у школі, у мами на роботі, на її уроках, в той перший мій шкільний день, було багато вражень і радості. З'явилися нові друзі і нові шкільні обов'язки. Вчився добре, був відмінником. Моєю першою вчителькою була Брієвская Ольга Іванівна, сувора, але добра жінка. У 4 класі з причини відсутності вчителя фізкультури, на пару місяців, нам поставили уроки бальних танців. Так я і танцював впродовж 5 років, роз'їжджаючи по району з виступами, разом зі своїм колективом. Ще, як і мої однокласники, захоплювався футболом, але більше віддавав перевагу шахи і теніс. У школі я любив два предмети, історію і математику. Математику, тому, що вона мені легко давалася, хоч і іноді був якийсь дискомфорт з тим, що викладала мені її моя мама. А історію я полюбив завдяки своїй вчительці історії – Андрієнко Людмилі Феодосіївні. Коли вона, з властивою їй жестикуляцією та мімікою, розповідала навчальний матеріал, я просто завмирав, слухаючи її. Складніше давалися мені мови, як українська, так і російська, маючи математичний склад розуму, в них, я логіки не бачив.
Професійне становлення
Мої професійні переваги, як тепер я розумію, стали формуватися ще в дитинстві. Я часто був у гостях у дідуся, який з рештою родичів жив у Краматорську, на батьківщині мами. Мій дідусь 31 рік пропрацював на посаді старшого інженера-нормувальника у відділі головного металурга на НКМЗ (Новокраматорський машинобудівний завод), а мамин брат, Володимир Михайлович, 33 роки пропрацював на НКМЗ. Починав слюсарем, а закінчив начальником зміни кузнечнопрессового цеху. Їхні розповіді про завод, про кування металу, про машини – гіганти які випускаються на НКМЗ, завжди мене заворожували. Вони явно вплинули на мій вибір напрямку навчання.
У 10–11 класі я віддавав перевагу точним наукам: фізиці, інформатиці, математиці. Мені подобалося вирішувати завдання, проводити експерименти, пізнавати ази програмування. І коли прийшов час задуматися про вибір професії, визначити свої переваги і вибрати одну з доріг, на якій можна було б повністю себе реалізувати, я вирішив, що буду вчитися в технічному ВНЗ і, однозначно, в ДонНТУ (Донецький національний технічний університет). Знайомі, які в різний час навчалися в ньому, завжди говорили про високий професіоналізм викладачів, про цікаві навчальних дисциплінах, що вивчаються у ВНЗ.
Спеціальність я вирішив отримати інженерну, оскільки, на мій погляд, вона найближча до винахідництва і створення нового, а складність і серйозність галузі гірничого машинобудування повинні були дати мені гарну інженерну підготовку і загартування. Ну, а питання про вибір ВУЗу, де все це можна було отримати, навіть не обговорювалося.
У 2008 році, здавши зовнішнє незалежне тестування, математику на 9 балів а український на 8, і пройшовши для страховки,
три рейтинги при університеті, я став студентом ДонНТУ. Вибір припав на факультет енергомеханіки та автоматизації,
який в 2010 р. був перейменований у факультет інженерної механіки та машинобудування, на спеціальність Гірниче обладнання
.
Складність у розумінні викладеного матеріалу на першому курсі навчання в університеті застала мене зненацька.
Перша половина цього курсу була, так би мовити, періодом адаптації.
Вчитися було складно, так як сама спеціальність об'єднує в собі знання великої кількості областей,
проте завдяки першокласним викладачам цей процес був цікавим.
Особливо запам'яталися такі предмети, як: вища математика, нарисна геометрія і теорія машин і механізмів.
З цими дисциплінами мене познайомили чудові викладачі.
Кочергін Є.В. – викладач вищої математики, суворий, що змушує вчити предмет,
був контрастом Лебедєвої І.А. – доброю, чуйною, завжди добре до мене ставилася.
Професор Коломієць А.Ф. викладав у нас накреслювальну геометрію, і в прямому сенсі навчив мене правильно працювати олівцем.
Але особливо мені запам'яталися його слова: жирні пиріжки, а лінії товсті
.
Викладач теорії машин і механізмів – Пархоменко В.Г. підносила свій предмет використовуючи метод батога і пряника
.
Вибір професії – це один з головних показників того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ній будеш себе почувати. Мені хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал, отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.
На даний момент я навчаюся в магістратурі за спеціальністю Комп'ютерне проектування мехатронного обладнання
на кафедрі Гірничих машин
.
Науковим керівником став завідувач кафедрою, проф. А.К. Семенченко,
талановитий вчений і викладач, стимулюючий самостійний науковий пошук.
Під його керівництвом займаюся написанням магістерської роботи на тему Обгрунтування структури і параметрів очисного комбайна для інтенсивної виїмки пластів потужністю 0,5–0,8 м
.
Протягом навчання брав участь у науково-технічних конференціях з теоретичної механіки, олімпіадах з опору матеріалів і теорії машин і механізмів.
Проходив практику у ВПУ № 107, в конструкторському відділі ВАТ ДонЕРМ
і ДГНІІ Дондіпровуглемаш
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
На даний момент одним з головних завдань є успішне закінчення університету. Втім, як і всі, я хочу знайти хорошу роботу з гідною заробітною платою, яка б мені приносила задоволення і де я зможу проявити всі свої навички, набуті за роки навчання. Також, вважаю за необхідне постійне вдосконалення англійської мови, тому що без його поглибленого знання домогтися кар'єрних висот у сучасному світі неможливо. Ще одним важливим, на мій погляд, пунктом є створення міцної, надійної сім'ї, з якою буду ділити як хороші, так і погані моменти свого життя.