Біографія
Особистісне становлення
Я народився 7 березня 1991 року в м. Авдіївка Донецької області. Мати: Дробот (Сіра) Наталія Іванівна народилася 3 серпня 1964 року в м. Авдіївка. Батько: Дробот Олександр Станіславович народився 7 вересня 1964 року в м. Авдіївка. Моє дитинство пройшло в рідному улюбленому місті, де я живу донині. Виховувала мене мама, навчала правилам хорошого тону, пояснювала що хорошо, а що погано. На вихідних цією нелегкою справою займалася бабуся (Сіра Алла Миколаївна). Дідусь (Сірий Іван Йосипович) був майстром на всі руки та чудовим водієм. Він передавав мені свій досвід і уміння, на скільки я, тоді ще маленький, міг їх сприйняти. З раннього віку я почав виявляти цікавість до техніки, щоправда тоді вона була більш специфічною: розібрати електробритву дідуся або радіоприймач, щоб подивитися що всередині, а потім віддати дідусеві, щоб збирав, тому що самому вже не цікаво. У 1998 році я пішов у 1 клас Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 імені Віктора Феофановича Чистякова. У перших трьох класах був відмінником, потім навчання мені набридло, я з'їхав з оцінками і залишився хорошистом. З усього спектру читаних предметів, мене цікавили тільки точні науки. З гуманітарних любив лише біологію, особливо анатомію. З рештою все складалося сумно. У нас була взаємна антипатія: я їх не любив, а вони мене вганяли в сон. Відносини з вчителями були нормальні.
Професійне становлення
Вибір ВНЗ був очевидний з моїх шкільних переваг до точних наук та хорошим співвідношенням з технікою. Питання залишалося за факультетом і спеціальністю. Як і всі абітурієнти, я мало розумів страшні слова, написані в барвистих буклетах, що запрошують вступити на ту чи іншу спеціальність, описують її плюси. Після довгих роздумів та годин читання тих самих буклетів, вибір був зроблений. У 2008 році я поступив у Донецький національний технічний університет на Факультет комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики за фахом Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи (на сьогоднішній момент Прилади та системи екологічного моніторингу). З кожним роком навчання в університеті я все сильніше переконувався в правильності свого вибору і в тому, що не дарма я так довго думав над цим. Не можу сказати, що навчатися було легко, але було дуже цікаво. Кожна нова пара приносила багато нової корисної інформації та знань, а спілкування з одногрупниками залишило в пам'яті багато приємних веселих моментів. Серед достатку предметів хотілося б виділити групу тих, які були мені найбільш цікаві: це аналогова схемотехніка, ТОЕ, цифрова схемотехніка, мікропроцесорні прилади вимірювальних систем, сенсоелектроніка, оптоелектроніка, ЗАПР, алгоритмічні мови (сі, паскаль), об'єктно-орієнтоване програмування. Саме вони допомогли мені освоїти методи побудови електронних схем, сприйняття вимірюваних величин, зв'язок аналогового світу з цифровим. Останнє мені було особливо цікаво, адже до вступу в університет я поняття не мав про роботу процесорів, про оцифрування даних. Хотілося б відзначити викладацький склад випускової кафедри. Всі викладачі – високо кваліфіковані фахівці, вміють знайти індивідуальний підхід до студента, зробити лекцію яскравою і насиченою, шанобливо ставляться до студентів. Вступити до магістратури мене спонукало бажання більш поглиблено вивчити теорію з обраної спеціалізації. З темою дипломного проекту вийшло інакше. Раніше я не дуже цікавився даною тематикою, а коли мені запропонували її під час проходження виробничої практики, я зрозумів, що вона досить цікава і актуальна для нашого промислового регіону. Моїм науковим керівником є Вовна О.В., який є компетентним спеціалістом в даній темі, хоч вона і не є його основною.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому хотілося б знайти хорошу роботу за своєю спеціальністю, вступити до аспірантури ДонНТУ та отримати вчену ступінь, тому як не хочеться зупинятися на досягненні однієї мети а ставити собі нові та досягати їх.