Біографія
Особистісне становлення
Я, Готін Богдан Олександрович, народився 14 серпня 1991 року в місті Донецьк. Єдина дитина в сім'ї. Мама — Готіна Тетяна Павлівна, батько — Готін Олександр Дмитрович. У дитинстві я був допитливою і непосидючою дитиною. Я багато гуляв у дворі з друзями і змусити мене більше часу проводити вдома було просто неможливо. З самого дитинства мене цікавив навколишній світ у його деталях, устрої і з дитинства мене тягнуло до техніки. Мене цікавило як що влаштоване, як працює. З дитинства мене привчали до спорту, щоденні зарядки з батьком, спортивні секції я почав відвідувати ще до навчання в школі. Перший мій шкільний день розпочався 1 вересня 1998 в Донецькій гімназії№ 21. У цій школі відбулося багато подій які вплинули на формування моєї особистості.
Професійне становлення
З ранніх класів моє бажання дізнатися як все влаштовано переросло в бажання — зробити самому. Найчастіше це були фантастичні задумки, на реалізацію яких знадобилася б кількамісячна робота як мінімум відділу конструкторського бюро. Однак, мені було зрозуміло, що мені сильно не вистачає знань для реалізації моїх "задумів", що підштовхнуло і сформувало у мене інтерес до природничих наук. Бабуся і мати, математики за освітою, природньо, подбали про те, щоб у мене були впевнені знання в цій науці. Фізика, хімія, астрономія і багато інших предметів мене зацікавили набагато раніше, ніж я почав їх вивчати в школі. Моя бабуся працювала вчителем і я просив її приносити мені підручники з фізики та хімії, почавши вивчати ці науки самостійно. Домашня бібліотека теж допомагала дізнаватися багато нового. Пам'ятаються перші вдалі і невдалі домашні досліди з електрикою, механікою, хімією, які я проводив у шкільні роки. Я дуже вдячний багатьом шкільним вчителям Донецької гімназії № 21, які завжди заохочували інтерес учня до предмету і давали вичерпні відповіді на всі питання. У шкільні роки я захопився авіамоделізмом. Перші моделі планерів ставали в наслідку аеропланами «резіномоторками». Створювалися кордові моделі літаків з двигуни внутрішнього згорання (ДВЗ) різного типу і завжди залишалося нереалізованої метою створення радіокерованої моделі з електричним двигуном. Інтерес до електроніки виникав у міру читання технічних енциклопедій. Бажання розбиратися в електроніці виникало так само, як і бажання розбиратися в усьому іншому і підштовхувалося бажанням створювати моделі з радіокеруванням. У підсумку інтерес до електроніки переріс в окремий напрям, захоплення. Ще не закінчивши десятий клас я замислювався про те, де я хочу вчитися, на якій спеціальності. Я хотів пов'язати своє життя з авіацією або електронікою, які цікавили мене у рівній мірі. Але в Донецьку немає ВНЗ, які дали б освіту авіаконструктора. Факт необхідності навчання в іншому місті, розуміння майбутніх перспектив отримавши освіту в галузі авіації привели мене до вибору електроніки, як напрямок для подальшого навчання. Переглянувши список спеціальностей Донецького національного технічного університету я зупинився на спеціальності "Електронні системи", це те, що мені потрібно, подумав я. У наслідку я лише переконався, що не помилився. Таким чином, вибір фахом не був випадковий. Успішно склавши рейтинги з математики та "Зовнішнє незалежне тестування" в 2008 році я став студентом групи "ЕлС — 08".
Навчання в університеті не було занадто складним. З молодших курсів особливе місце в пам'яті займають викладачі — Редько Олександр Леонідович, Локтіонов Ігор Костянтинович, Чорноус Віталій Петрович. Завдяки своїй харизмі, викладацькому таланту, відношенню до студентів ці викладачі не тільки давали нам якісні корисні знання, але вже з перших курсів дбали про наш професійний розвиток, мотивували до навчання.
Трохи пізніше, починаючи з другого курсу, ми ближче познайомилися з викладачами нашої кафедри. Дружній колектив, безліч фахівців пояснювали, а іноді і "розжовували" нам різні галузі електроніки. Я вдячний багатьом викладачам з нашої кафедри, за терпіння, за той рівень освіти які вони нам дали.
Хотілося б так само згадати Кузнєцова Дмитра Миколайовича. Інтерес і захоплення програмуванням мікроконтролерів, розробкою вбудованих систем у мене виник завдяки йому. Він допоміг пройти цікаву і корисну практику в СКТБ "Турбулентність".
На третьому курсі Віталій Петрович Чорноус задав нам цікаву задачу. Я зайнявся цим завданням, що надалі і визначило тему магістерської роботи. Тема роботи "Розробка та обґрунтування швидкодіючої електронної системи ідентифікації пошкодженої фази в трьохфазних електричних мережах з ізольованою нейтраллю" визначила мого наукового керівника — Кочин Олександр Євгенович. Це відмінний фахівець і керівник, завжди готовий допомогти.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Найближчі плани на майбутнє — успішний захист магістерської роботи. Подальший розвиток професійних навичок, знань. Робота над цікавими проектами.