Автор: Клімов І. О.
Науковий керівник – Матулевська Наталя Павлівна
Джерело: Збірник наукових робіт (тези та доповіді студентів) IV Міжвузівська студентська науково-практична конференція "Мовна культура фахівця у контексті сучасності" / Донецьк, ДонНТУ, 2011р. – С. 23-24
Завжди мова й думка йдуть у парі. «Мова є засіб не виражати готову думку, а створювати її… вона не відображення світогляду, який вже склався, а діяльність, що його складає. За допомогою слова не можна передати іншому своєї думки, а можна тільки пробудити в ньому його власну» - О.Потебня.
Культура мовлення оцінюється щодо точності, ясності, виразності, стилістичної вправності, майстерності мовця, використання лексичних, граматичних синонімів, добору варіантів висловлювання. У практичній діяльності інженера мовлення є і носієм інформації, і засобом впливу як на окрему людину, так і на групу осіб запорукою успішного ведення справ. Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. Недаремно один мудрий філософ сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Вислів віками не втрачає своєї актуальності. Адже від того, якими лексичними засобами володіє мовець, яку має інтонацію, вимову, як послуговується жестами, емоціями – залежить рівень його освіченості і культури. Мова виступу, доповіді, чи просто має бути бездоганною, простою, зрозумілою широкому колу слухачів. Важливим є також правильне й доречне використання вставних слів і виразів, обережне послуговування крилатими словами та іншими фразеологізмами. Т ут треба враховувати професіональний і віковий контингент слухачів. Для ефективності ділових взаємин варто зорієнтуватися не лише в собі, а й в тих, хто оточує, виробити свою манеру спілкування. С пілкуючись, треба триматися скромно й впевнено. Доповідач повинен говорити чітко, переконливо, не поспішаючи, в ході мовлення змінювати інтонацію, щоб мова не була монотонною. Уважне, дбайливе ставлення до мови є зовнішньою ознакою мовного етикету. Структура культури мовлення має три компоненти, які тісно пов’язані між собою: мовна правильність, мовна майстерність та мовна свідомість. Розвиткові мовної майстерності значною мірою сприяє висвітлення взаємозв’язку вербальних і невербальних засобів спілкування, володіння психологічними навичками ведення бесіди.
Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання. Читати українською мовою, уважно слухати живе українське слово, працювати зі словниками, стежити за змінами, не піддаючись неграмотним «модним» тенденціям, навчитись слухати себе та інших.
1. Козак Л. В. Психологічні особливості формування мовленнєвої культури студентів технічних ВНЗ / Л. В. Козак
2. Теренович К. А. «Сучасне українське діловодство» / К. А. Теренович