Біографія
Особистісне становлення
Я, Сніжко Андрій Олександрович, народився 21 червня 1991 року в Донецьку. Мама – Сніжко Олена Олексіївна – економіст за освітою, працює у сфері постачання у ВАТ "Донецькелектрооптторг", батько – Кириченко Олександр Володимирович – водій. Я єдина дитина в сім'ї, моїм вихованням займалася мати. З самого малого віку я любив слухати, як мені читають казки та, ще не вміючи читати, вивчив напам'ять свою улюблену казку у віршах. Захоплювався різними конструкторами і любив читати дитячі енциклопедії.
У 1998 році пішов у 1–А клас загальноосвітньої школи № 46 міста Донецька, в якій і провчився до 11 класу. Вчився я добре і з першого класу намагався відвідувати різні спортивні секції. У 2005 році в школі почали створюватися профільні класи, і я вибрав фізико–математичний, так як математика і всі інші точні науки давалися мені легко. Протягом навчання в школі часто брав участь в олімпіадах з математики, фізики та німецької мови. Кілька разів також грав у КВК і Брейн–ринг. У 10 класі вирішив навчитися грати на гітарі для чого і пішов у місцевий палац культури. Щоб добре підготуватися до вступу в 11 класі займався з репетитором з математики, завдяки чому ще більше полюбив математику і успішно вступив до університету.
Професійне становлення
У 11 класі став вибір подальшого місця навчання та професії. З університетом я визначився відразу – так як більше подобалися точні науки, вибрав Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). А ось з професією було складніше... Я не дуже добре уявляв, чим хочу займатися надалі, знав тільки, що хочу працювати з обладнанням і комп'ютерними системами. Почувши мої сумніви у виборі професії репетитор з кафедри математики ДонНТУ порадила мені вступити на спеціальність "Автоматизоване управління виробничими процесами" (АУП). Я прислухався до її думки, і ось через майже 5 років зовсім не шкодую про своє рішення. Навчаючись на цій спеціальності, я придбав не тільки знання комп'ютерної техніки та необхідних програм, але і знання засобів та апаратури автоматизації. Чималу роль у моєму навчанні зіграли кваліфіковані викладачі кафедри гірничої електротехніки і автоматики (ГЕА) та Олена Іванівна Казакова, завдяки якій я побував на безлічі конференцій, як Всеукраїнських, так і міжнародних. Завдяки цим конференціям я не тільки побував у багатьох цікавих містах, як Париж, Варшава, Київ, Сочі, а й набув досвіду участі у подібних заходах і знання, які допомогли у подальшому навчанні.
Після четвертого курсу я одразу вирішив вступати до магістратури щоб підвищити свій рівень як фахівця. У зв'язку з майбутнім вступом до магістратури необхідно було вибрати наукового керівника і тему магістерської роботи. В якості наукового керівника я вибрав Маренича Костянтина Миколайовича. Цей вибір був зроблений не випадково, адже це дуже хороший викладач, за плечима якого величезний досвід і велика кількість публікацій. Спільно з науковим керівником я вибрав тему НДРС, а в подальшому і магістерської роботи, пов'язану з плавним пуском асинхронного двигуна стрічкового конвеєра. Ця тема актуальна тим, що при пуску двигуна виникають процеси, які можуть призвести до небажаних наслідків, наприклад, таким як порив стрічки. Щоб цього уникнути і застосовують різні регулятори швидкості двигуна.
Цілі, плани і бачення майбутнього
У найближчому майбутньому планую закінчити магістратуру і успішно захистити диплом. Після закінчення університету я хочу знайти перспективну роботу з можливістю подальшого професійного зростання, а також створити міцну сім'ю. Надалі, після придбання достатнього досвіду у своїй професійній діяльності, планую створення власного підприємства з проектування.
І звичайно ж, не варто зупинятися на досягнутому, а завжди ставити перед собою нові цілі і ще більш складні завдання.