Автор: А.С. Берестовая
Ключевые слова: религиозность, причины религиозности, религиозное сознание, молодёжь.
Источник: Дні філософського факультету-2011: Міжнародна наукова конференція(21-22 квітня 2011): Матеріали доповідей та виступів. –К.:Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011.-Ч.5.-128-130 с.
В работе приводятся примеры различных реакций религиозных систем на процессы глобализации, а также возможных последствий, к которым могут привести эти трансформации в религиозной сфере.
У процесі глобалізації стає природним зіткнення, взаємодія та інтеграція національних культур і різноманітних релігійних систем. Все більш зникає прив’язаність релігії до її етнічних та національних, історичних кордонів. Релігія знаходить своїх прихильників у різних куточках світу і втрачає їх у регіоні свого традиційного поширення.
Спостерігаючи за релігійні системами можна побачити такий спектр реакцій на глобалізацію: опір (протистояння), сприяння (або діалог), а також нейтральна позиція. Розглянемо як реагують на процеси глобалізації найбільш впливові релігійні традиції: християнство (зокрема, католицизм і православ'я, протестантизм), буддизм, іслам.
Глобалізація стала продуктом модернізації, яка бере свій початок у культурі Нового часу. До 60-х років ХХ ст. ставлення католицької церкви до проявів «модерну» були напруженими. Католицька церква вела боротьбу зі встановленням «нових» цінностей, цієї світоглядної моделі та її впливу на громадськість. Тільки у другій половині ХХ ст. було знято багато суперечності у цих відносинах. Наприклад, зважаючи на сучасні тенденції, були прийняті такі явища як демократія, екуменізм і релігійна свобода. Зараз в офіційній позиції католицької церкви відсутнє однозначне позитивне або негативне ставлення до глобалізації. Але церква готова співпрацювати і всіляко допомагати вирішувати проблеми, які постають на шляху позитивних процесів глобалізації. Також у лоні західної традиції ми можемо побачити відкриту позицію антиглобалістських поглядів. Наприклад, з такою позицією виступив в 2002 р. архієпископ Мехіко Норберто Рівера Харрера. Також існує і різна різка критика глобалізації католиків ліберальних поглядів. Сучасну глобалізацію і католицьку «універсалізацію» зближує мотив створення універсального комунікативного простору. Католицизм, як і інші релігії, намагається зміцнити свої позиції і розширити вплив на різні країни. Католицька церква приділяє особливу увагу проблемі «інкультурації». Католицькою відповіддю на глобалізацію, за словами А.Юдіна, є вироблення альтернативної концепції «глобалізації солідарності».
Православ'я поставилося до процесів глобалізації насторожено та виробило два типи відносин до подій даного роду. Як зазначає А.Красиков перша позиція - помірно-ліберальна. Вона полягає у визнанні пріоритету загальнолюдських цінностей без відмови від догматів православ'я, а так само в тому, що не можна заперечувати свободу, даровану нам Богом. Друга позиція намагається змінити нинішню міжнародно-правову системи, оскільки вони ґрунтується на пріоритеті земного буття над релігійними цінностями. Зміни у міжнародному праві стосовно свободи совісті та віросповідань дали однакові можливості всім релігійним організаціям для залучення нових адептів. При цьому в самій православній церкві цей процес сповільнився у порівнянні з іншими конфесіями. У відповідь був підготовлений глобалізаційний проект. У нього входить державно-релігійний мессіонізм, заперечення універсальної значущості загальнолюдських цінностей і претензії православ’я на роль арбітра в «діалозі цивілізацій».
Справа йде абсолютно по-іншому з реакцією протестантизму. Тут присутній як діалог, так і сприяння аж до повного прийняття трансформаційних реалій. Більш того в деякому сенсі протестантизм є породженням глобалізації. З ослабленням державних кордонів і розширенням інформаційних можливостей поряд із затвердженням декларації прав і свобод протестанти отримали величезне «поле для діяльності», і, скориставшись цим, вдало розширили сферу свого впливу та кількість адептів. Як раз цей рух прищеплює своїм прихильникам свідомість «частини світового співтовариства», члена єдиної християнської церкви. На думку Р.Лункіна, поки католики вбачають у глобалізації спільного ворога, православні проект реалізації їх гегемонії, то протестанти відчувають себе безпосередніми учасниками глобалізації. У свою чергу протестантизм є носієм американської моделі життя, що успішно прищеплюється більшості країн. Як вказує С. Філатов, приймаються такі риси американської релігійності як: зменшення значимості обряду, літургійного життя, аскетики, культивуються поняття особистої відповідальності, свободи вибору,толерантності.
Реакцію опору можна побачити в країнах мусульманського світу. На думку С.Філатова як тільки глобалізація зачіпає якісь кореневі, глибинні сторони життя мусульманського співтовариства, як у них назріває реакція відторгнення, що закладена в самому генетичному коді їхньої культури. Це може бути як реакція на американізацію так і існування у свідомості мусульман принципово суперечливих глобалізації моментів. Однак всередині формується транснаціональна ідентичність «нових мусульман». Їх свідомість характеризується критичним осмисленням патріархального сповідання релігії і ставить за завдання переформувати ідеологічну основу, запропонувавши нові шляхи оновлення ісламу.
Буддизм демонструє нам всі варіанти реакції на глобалізацію. Якщо говорити про антиглобалізаційні настрої, то такі реакції порівняно з іншими релігіями «м'які». У цьому руслі критика можлива як прагнення зберегти ідентичність, опір насадження секулярної ідеології та дискурс у соціальній сфері (справедливість, права та свободи). Так само можна говорити і про антизахідну реакцію буддизму. У результаті взаємодії буддизму і глобалізації, за словами А. Агаджаняна, склався «глобальний буддизм». Він характеризується транснаціональністью, детериторизацією, виникненням нового формату буддійського місіонерства.
Отже, кожна релігія пропонує свої погляді на глобалізацій ні процеси та шляхи власного самозбереження. Встановлено основні типи реакції традиційних релігійних систем на глобалізацію в релігійній сфері: агресивний опір, адаптація, діалог і співробітництво, секуляризація, збереження традиційної релігійності, еволюція в бік прийняття глобальних норм і цінностей. Однак, глобалізація не означає, що настав час зникнення релігій, а лише є їх змішенням. У процесі взаємодії і взаємодіалогу глобалізація може підштовхнути релігійні системи до нових адаптацій, змін згідно з сучасними реаліями.