Авторы: А.С. Берестовая
Ключевые слова: религия, гражданское сознание, общество, социум.
Источник: Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості. Роль релігійних та світських інтелектуальних еліт у розбудові громадянського суспільства: 27 Міжнародна науково-практична конференція(21травня 2010): Матеріали доповідей та виступів. –Донецьк.: ІПШІ «Наука і освіта», 2010.-83-85 с.
В тезисах констатировано, что религия играет важную роль в социальной стабилизации общества, формирует базисные культурные и моральные установки. Ее аксиологические нормативы становятся общегосударственными и составляют основу общественного мировосприятия. Особенность и сила воздействия религиозных регуляторов определяется тем историческим контекстом, в котором происходило становление религиозной культовой системы, а также ее влияние на общественное сознание.
З часів виникнення людського суспільства способи релігійного світосприйняття відігравали провідну роль для людини. Релігійна свідомість властива практично всім людям і так чи інакше вона присутня в будь-якому суспільстві. Незаперечно, вона виконує такі соціальні функції як світоглядна, регулятивна, комунікативна, інтегруюча, компенсаторна. Історичний процес втілення релігії в соціальному середовищі призводить до того, що вона все більше стає приватною справою індивіда. Разом з диференціацією релігії виникає «розсіювання» релігії в соціальному середовищі. Найчастіше приналежність до будь-якого етносу, соціуму і визначає релігійну приналежність.
У відношенні з релігією соціум вибудовує відносини всередині себе. У рамках релігійної ідеології формуються певні правила, норми й установки соціальної поведінки. Ціннісно-нормативні системи, вироблені в результаті становлення релігії, створюють параметри моральної практики суспільства і формують моральність окремо взятого індивіда.
Ціннісна установка - це своєрідна первинна програма діяльності та спілкування людей, пов'язана з можливістю вибору різних варіантів реакції на розвиток подій. Вона являє собою соціально - детерміновану схильність людини до заздалегідь певного відношення до того чи іншого об'єкту, людини, події і т. д. Ціннісні установки віруючих людей формуються у релігійній організації у процесі спілкування між людьми і передаються з покоління в покоління.
Релігійні цінності ототожнюються з загальногромадянськими і латентно присутні у свідомості навіть атеїстично налаштованого учасника даного соціуму. Тому релігійні аксіології є тим базисом на якому будуються культурні традиції, економічна та політична спрямованість розвитку держави.
Релігія «задає тон» суспільству, на яке вона поширюється і, тим самим, виховує його у співвідношенні зі своїми установками. Відбувається концентрація соціальної поведінки і діяльності індивідів, об'єднання їх волі і прагнень на основі цих загальновизнаних правил.
Отже, релігія відіграє важливу роль у соціальній стабілізації суспільства, формує базисні культурні та моральні установки. ЇЇ аксіологічні нормативи стають загальнодержавними і складають основу суспільного світосприйняття. Особливість і сила дії релігійних регуляторів визначається тим історичним контекстом, в якому відбувалося становлення релігійної культової системи, а також її впливом на громадську свідомість.