Біографія
Дитинство
21 січня 1991, в місті Донецьку народився я, Іпполітов Віктор Андрійович, хоча для всіх тих, хто побачив мене першими — просто Вітюшка, Вітечка і так далi, і тому подiбне. Хоч і народився я під знаком Водолія, але до води ставлюся холодніше, ніж, наприклад, до сонця. Моя мати — Іпполітова Наталія Євгенівна, до мого народження працювала вихователем у дитячому садку, але після тривалого декрету через те, що я часто хворів, вирішила змінити рід професійної діяльності. Тато — Іпполітов Андрій Олександрович працював на заводі „Норд“. Також, в силу обставин, дуже близькою мені людиною стала моя бабуся, яка виховала з мене того, ким я є зараз. Пропустивши ясельну групу, я пішов у дитячий садок. Там я познайомився з хлопцями і дівчатами, багато з яких потім стали моїми однокласниками, друзями.
Школа
Мій перший клас запам'ятався мені, в першу чергу, подорожами, адже свій Перший дзвінок я почув 1 вересня 1997 р. в школі № 115, перші шкільні новорічні святкування пройшли у школі № 119, а першоквітневі жарти застали мене вже в школі № 91, яку, зрештою, через 11 років благополучно і закінчив. До речі, на той час, як я її закінчив, вона вже гордо називалася Навчально-виховний комплекс I-III ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 91. За 11 років навчання у мене було 6 класних керівників, і про кожного я можу сказати тільки добрі та теплі слова. Звичайно ж, як і всім дітям, мені запам'яталася найбільше моя перша вчителька — Боднар Оксана Іванівна. Вона була нам дійсно другою мамою, заклавши в нас не тільки бажання навчатися, а й дружні стосунки в класі.
Навчання давалося мені легко і невимушено, кожен навчальний рік закінчувався з оцінками „відмінно“ в табелі, і тому, починаючи з 5 класу, я став їздити на різні олімпіади та конкурси. Найчастіше це були олімпіади з математики та географії. Серед досягнень — призові місця на олімпіадах районного рівня. Осібно можна виділити всеукраїнський математично-логічний конкурс „Кенгуру“. Я брав у ньому участь з 5 по 9 клас щорічно, і щоразу показував „відмінний“ результат. Також брав участь в олімпіадах з української мови, хімії, правознавства, англійської мови. Як не дивно, в олімпіадах з інформатики не брав участі, тому що в моїй школі інформатика викладалася на дуже базовому рівні, і рівень олімпіад був явно вище, а аж до 11 класу я не планував піти в IT-сферу, але... вийшло в результаті інакше. У 2008 році я закінчив школу зі срібною медаллю.
Вибір професії
Коли в 9-10 класі я вже все частіше задавався питанням своєї майбутньої професії, то для себе вирішив, що не хочу займатися будь-якої монотонною рутинною роботою. Хоч я і посидющий, але чітко розумів, що подібна робота не принесе мені задоволення, і тому став шукати професії з деякою часткою творчості. Я вважаю, що гарний програміст — це не просто той, хто змушує рядки коду працювати як треба, але пише ці рядки так, щоб про це можна було сказати: „все геніальне — просто“. Отже, запитавши кілька старших друзів, які вже вчилися на спеціальностях, пов'язаних з програмуванням, я вирішив, що хочу теж займатися програмуванням.
Університет
Після закінчення школи, визначившись з напрямком, переді мною стала необхідність вибору ВНЗ. Оскільки я на „відмінно“ написав зовнішнє незалежне оцінювання з математики та української мови, то мав непогані шанси вступити в кращі технічні ВНЗ міста. Побувавши в приймальних комісіях Донецького національного технічного університету та Інституту інформатики і штучного інтелекту, свій вибір я зупинив на ІІШІ. Свою роль зіграло те, що в ньому я займався на підготовчих курсах, познайомився з деякими викладачами, і вони мені сподобалися і як професіонали, і як люди. Надалі про свій вибір я жодного разу не пошкодував.
Першим, хто познайомив мене з програмуванням, була Золотухіна Оксана Анатоліївна. Завдяки їй я познайомився з основами мови С++ і принципами структурного програмування. Сильно змінила моє подальше уявлення про програмування дисципліна „Об'єктно-орієнтоване програмування“, яку нам викладав Некрашевич Сергій Петрович. Так як я люблю деяку свободу дій, то мені дуже сподобалися предмети Волченко Олени Володимирівни „Генетичні алгоритми“ і „Технології штучного інтелекту“. У рамках цих предметів я вивчив, як не дивно, генетичні алгоритми, алгоритми мурашиних колоній та інші, які в собі припускають велику частку свободи дій в плані визначення критеріїв алгоритму та іншого. Ще одним предметом, який запам'ятався була „Безпека даних“ Курганського Олексія Миколайовича. У даний момент проблема безпеки даних є дуже актуальною. Це посприяло вибору теми магістерської роботи саме в криптографічному напрямку. Керівником був обраний професор Грунський Ігор Сергійович.
Цілі на майбутнє
Звичайно ж, як і всі інші магістри, та й взагалі всі люди, в майбутньому я бачу себе успішним фахівцем у своїй сфері, тобто програмістом, в ідеалі — керівником відділу на якомусь підприємстві. Впевнений, що зможу проявити себе і добитися певних висот.