Автор: Хацько О.О.
Источник: III Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, студентів „Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія“: матеріали доповідей конференції, 14-15 травня 2009 року, Донецьк, 2009. Т. 1.-462 с., с.452-455
Існує така думка, що студентські роки є такими ж безтурботними, як і шкільні, але можуть сучасні студенти з цим погодитися? Вважають, що лише після закінчення університету, починаються „трудові будні“, доросле життя зі своїми проблемами, проте не все так просто. Багатьом сучасним студентам не вистачає 24 годин у добі для того, щоб встигнути зробити усе необхідне, що пов'язане з навчанням, відпочинком, а деколи з роботою. завдяки браку часу, молодь на протязі навчального року може відчувати сильний стрес, тобто виснажувати себе не тільки емоційно, а й фізично. Окрім проблем з відсутністю часу, є також труднощі з житлом. Проблеми мешкання на знімній квартирі або в гуртожитку стоються більшою мірою іногородніх студентів, яких немало. Звідси з'являються інші труднощі, адже окрім проблем з навчанням, необхідно поклопотатися про свій побут (прання, прибирання, приготування їжі і тому подібне), а багато хто ще і працює, щоб не бути тягарем для батьків і самостійно оплачувати своє мешкання в чужому місті. Подібні проблеми дуже складно назвати дитячими, враховуючи сучасне життя.
Житлове питання дуже гостро постало перед сучасними студентами. У багатьох великих містах України чималий відсоток студентів складають іногородні, які приїзжають для того, щоб вступити до університету, мати шанс отримати вищу освіту і у майбутньому влаштуватися на роботу. Однак таким студентам дійсно приходиться боротися з побутом. Стан багатьох гуртожитків при університетах залишати бажати кращого, в більшості з них, ремонтом пахло багато десятиліть тому, не говорячи вже про якість сантехніки та кухонні прилади. Така сумна ситуація, на щастя, не скрізь, адже є багато університетів (державних та комерційних), які иають можливість, завдяки фінансам, що отримуються з оплати за навчання, регулярно проводити необхідний ремонт в своїх гуртожитках, і пілківатися про комфорт мешкання студентів. Як альтернативу гуртожитку, багато хто для себе обирає варіант знімної квартири, з хазяйкою або без. Рідкий студент має можливість винаймати квартиру самому, тому більшість вважають за краще знімати спільно по декілька чоловік, або ж знімати кімнату і жити з господарем квартири, що означає ділити з ним кухню і туалет. У обох випадках йде мова про спільне мешкання, що, по суті, той же гуртожиток, проте менше людей та, хоч невеликий, особистий простір. Хоч оренда квартири або кімнати стоїть дорожче, ніж гуртожиток, але для багатьох, таке положення є комфортнішим. Молоді люди шукають можливість винаймати квартиру як можна ближче до свого вузу, тим самим, студенти економлять на своєму щоденному проїзді. Добре також, коли винаймаєш квартиру зі своїми близькими друзями або одногрупниками, що зводить кількість побутових конфліктів до нуля, проте і вони трапляються.
Можна сказати, що, в принципі, головний перелік проблем студентів визначений, це житловиі проблеми і брак часу. Але є і інший чинник, що значно заважає життю студента. Поступово, заборгованості, конфлікти з викладачами із-за пропусків, невиконаних завдань, вимови і погрози виключення, входять в життя багатьох студентів, а від слова „університет“ стає ніяково. Зрозуміло, що не всі студенти, стикаються з вищезгаданими проблемами, і трапляється, що студенти із власної волі прогулюють, тобто вони самі є причиною своєї академічної неуспішності, свідомих прогульників теж дуже багато.
Проте має бути шлях до вирішення проблем. Дуже багато хто убачає такий шлях у створенні студентських профспілок і об'єднань, які, як на піприємствах, боролися б за права студентів. Для цього потрібна ініциатива, соціальна активність молодих людей, і, крім всього, іншого, це горезвісний, вільний від навчання час. У багатьох вузах подібні об'єднання існують і дійсно вирішують багато проблем.
Тому, напрошується логічний висновок, що порятунок потопаючих - справа самих потопаючих. Студенти повинні проявляти активну цивільну позицію, брати участь у вирішенні питань, які безпосередньо стосуються їх, боротися за право бути почутими, завдяки чому, багато хто буде почутий, а проблеми, можливо, вирішені.
1. Болюваш Я. Болонський процес: подолання стереотипів // Освіта України. - 2004. - 19 березня.
2. Бех В. На шляху до європейського простори вищої освіти. // Пам'ять століть. - 2005. - №2. - С. 57-62.
3. Уляна Ванькович. Український досвід студентського самоврядування: тенденції, проблеми // Студентське самоврядування в Україні - К.: "Молодіжна альтернатива", 2004. - С. 11-18.