Біографія
Особистісне становлення
Я, Лічканенко Інна Сергіївна, з'явилася на світ чудовим весняним ранком 12 березня 1991 року в місті Донецьку, в якому і живу нині. Мої батьки: мати – Лічканенко Людмила Іванівна, 1964 року народження, лікар-педіатр, батько – Лічканенко Сергій Миколайович, також 1964 року народження, бізнесмен. Мені дуже пощастило в тому, що у мене є рідна старша сестра, яка завжди може вислухати, підтримати, дати потрібну пораду. Її звати Надія, вона – юрист. Багато моїх теплих дитячих спогадів пов'язані з нею, хоча ми й не завжди ладнали із-за протилежностей характерів. Разом ми весь час що-небудь вигадували: малювали ігри, майстрували саморобки.
У дитинстві я була веселою, доброю й активною дитиною. З ранніх років ходила до дитячого садка, недалеко від будинку. Кожне літо проводила спочатку у бабусі в селищі міського типу Олександрівці, де завжди можна було помилуватися прекрасною природою: сосновими борами, степами, річками та вдихнути свіже, чисте повітря; а потім у дідуся, який жив недалеко від моря.
У 1998 році я пішла в перший клас у загальноосвітню школу № 42 м. Донецька, в якій навчалася до восьмого класу. Завжди вчилася в українському класі. Вже з молодших класів я зрозуміла, що мені дуже подобається малювати і це у мене досить добре виходить. Я брала участь у дитячих конкурсах з малювання і займала призові місця. У дошкільні та шкільні роки я знайшла своїх перших справжніх друзів.
У 2004 році довелося змінити школу через відхід великої кількості вчителів, погіршення освіти й я поступила в Донецький технічний ліцей, здавши екзамени. Ліцей став для мене другим домом, а вчителі та ліцеїсти – великою дружньою сім'єю. Я вдячна багатьом вчителям ліцею, особливо, своєму класному керівнику, вчителям з математики, фізики, історії, які дали не тільки добрі знання, але й подарували свою любов і турботу. У мене був згуртований, дружній клас, з яким ми й донині збираємося разом, спілкуємося. Багато ліцеїстів вели культурно-громадську діяльність, беручи участь у концертах, заходах ліцею, в тому числі, і я.
Професійне становлення
У 2005 році мої батьки відправили мене на комп'ютерні курси в Донецький обласний Палац дитячої та юнацької творчості в Творче об'єднання (ТО) «Комп'ютер», де я вчилася паралельно навчанню в ліцеї. Тут я отримала базові знання та навички роботи з багатьма прикладними програмами в області комп'ютерної графіки та веб-дизайну. Я брала участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах у сфері комп'ютерної графіки та веб-дизайну та займала призові місця.
Одинадцятий клас був важким і насиченим через підготовку та складання зовнішнього незалежного тестування, екзаменів. Я вже знала точно, що хочу вчитися на комп'ютерній спеціальності, так як мені подобалися математика та інформатика, тільки поставав вибір якої саме спеціальності і ВНЗу. Так мій вибір зупинився на Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) на спеціальності «Програмування медіасистем і комп'ютерний дизайн (ПКД)».
У 2008 році я закінчила ліцей із золотою медаллю.
У 2008 році поступила за результатами зовнішнього незалежного тестування в Донецький національний технічний університет на спеціальність ПКД. Я обрала цю спеціальність, тому що мені подобалися математика, інформатика, а також малювання не тільки на папері, але і на комп'ютері. А вибір ВНЗу припав на ДонНТУ, оскільки тут даються добрі знання.
Зі вступом до університету був відкритий новий етап мого життя. Наша група здружилася дуже швидко. У мене з'явилося багато нових друзів, з якими було приємно спілкуватися. Перший курс був досить складним через нову обстановку, до якої потрібно було адаптуватися, також у плані навчання. Але перший рік навчання в університеті був цікавим і незабутнім, сповнений нових вражень та знайомств. Далі стало легше, я вже знала, що від мене потрібно, і які зусилля потрібно докладати для здійснення поставлених завдань. Починаючи з кінця першого курсу, я почала займатися різними стилями танців і добилася деяких успіхів в цьому. Чотири роки пролетіли швидко та насичено, настав час знову робити вибір. За цей час було вивчено безліч різних точних і гуманітарних наук, були отримані навички роботи з різними програмними продуктами.
Закінчила бакалаврат із червоним дипломом. Вступила до магістратури, так як вважала це за необхідне для повного завершення своєї освіти. Своїм науковим керівником я вибрала Пчолкіна Володимира Миколайовича, тому що він займається науковою діяльністю в області обробки зображень і розпізнавання образів. Тема моєї роботи: «Дослідження методів та пошук ефективного алгоритму для задачі розпізнавання номерних знаків транспортних засобів».
Університетські роки – це найкращі роки, що залишили величезну кількість яскравих моментів і спогадів, багаж знань. Також роки придбання нових вірних друзів.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Першочергове завдання на даний момент – написання та успішний захист магістерської роботи.
У найближчому майбутньому планую поліпшити знання іноземних мов. А також хотілося би знайти цікаву та перспективну роботу в сфері інформаційних технологій, можливо, пов'язану з комп'ютерною графікою або веб-технологіями. Всебічно розвиватися, самовдосконалюватися і пізнавати світ.