Дитинство
Я
народився 7 жовтня 1991 близько 8:00 в місті Красноярськ. Після цього я
і мої батьки переїхали в місто Макіївка Донецької області. Це був мій
перший переліт у літаку. В 4 роки мене відправили в дитячий садок, де я
і почав дізнаватися багато нового для себе. Мрії в дитинстві були дуже
різноманітними. Але насправді я навіть не пам'ятаю нічого що я говорив
у дитинстві. Але знаю одне, що на головне питання ким я хочу бути я
завжди говорив, що буду створювати щось нове. Ось так я і не відповів
на це питання.
Школа
У
перший клас пішов у 6 років. Це було 1 вересня 1997 школа № 5 м.
Макіївки. Спочатку вчитися не подобалося і я не сильно прагнув ходити
до неї. Дуже добре давалися точні науки, а от з гуманітарієм як то не
вдалося. Однак не все погано. Так як я потрапив до школи у своєму
районі то в моєму класі було багато друзів з якими я був вже знайомий,
що дозволило швидко адаптуватися до нового оточення. Після 3 класу я
був переведений в 5 клас ліцею № 1 із загальноосвітньою школою № 61 м.
Макіївки. У цій школі я був затверджений у математичний клас. Після
сьомого класу в даному ліцеї був мій перший іспит у житті. Здав я його
майже на відмінно. Також під час того як я вчився я почав займатися
спортом. Батьки були проти даного виду спорту – це був кікбоксинг, але
все ж я пішов на нього. Я не шкодую що почав займатися цим видом
спорту. Досяг певних висот у ньому, але через травму ноги довелося
закінчити кар'єру спортсмена і доводилося шукати інший вид спорту. Зі
старших класів я намагався вчити і розуміти не тільки точні науки, а й
гуманітарні. У 11 класі старанно готувався до зовнішнього незалежного
тестування, так як ми здавали його першими і надходили за цими тестами.
Моє навчання протікало із задоволенням і визначення подальшого навчання
не змусило себе довго чекати. Починаючи з 11 класу, я цілеспрямовано
почав готуватися до вступу. Надходження виявилося не таким простим як я
думав. Довгі черги людей які здавали документи для вступу до
університетів тривали годинами. Після того як всі документи були здані
я з нетерпінням чекав результату надходження. Списки надійшли також
довго довелося чекати, але все ж через кілька годин очікування я
нарешті то побачив результат. Я поступив на кілька спеціальностей, але
вибрав саме одну ту яка мені здалася найвдалішою для мене.
Університет
У
2008 році я був зарахований до групи СШІ-08а до Державного університету
інформатики і штучного інтелекту, факультет СКІТ, спеціальність
«системи
штучного інтелекту». Вчитися було цікаво.
Я познайомився з новими людьми, які до цих пір йдуть зі мною по життю.
З кожним роком я все більше отримував нові знання в області
інформаційних технологій. Не всі курси звичайно мені подобалися, але
були й ті лекцій, по яких я чекав весь тиждень. Звичайно, такий обсяг
інформації не весь надалі згодиться, так як відомо, що у світі
комп'ютерних технологій вона постійно оновлюється і доповнюється, однак
університет дає ще більш важливу цінність, здатність самому добувати і
покращувати знання самостійно. Також я намагався брати участь у всьому
житті нашого університету, адже це було дуже цікаво. Перша сесія
пройшла успішно. Я здав усі іспити на позитивні оцінки і в результаті я
залишився на стипендії. Усі наступні роки я також здавав всі сесії, так
як був стимул для цього. На 4 курсі почалося розформування
університетів і наш зокрема, але нам пощастило, адже наш університет
приєднали до Донецькому національному технічному університету. І я
цьому шалено радий, тому що я хотів поступити в ДонНТУ але моїх балів
не вистачило для вступу. Тепер в моєму житті я думаю з'явитися більше
можливостей для створення і реалізації новий інтересів та ідей, так як
закінчивши ДонНТУ у мене буде висококваліфікований диплом одного з
кращих навчальних закладів України.
Плани
на майбутнє
Для
початку необхідно успішно написати свою випускну роботу а після цього
також вдало захистити її. Подальшого майбутнього я ще не знаю, але в
планах є один перспективний на мій погляд справа. Це пов'язано з
комп'ютерними науками, але поки я не хочу розкривати всіх таємниць
свого життя.