Біографія
Особистісне становлення
Народилася я в Харцизькому пологовому будинку № 1 о 13:35 у п'ятницю 17 травня 1991, вагою 3,3 кг і зростом 55 см. Мої батьки, Вікторія Едуардівна та Ігор Миколайович, були раді появі другої доньки. Так як, батько працював у Росії, моїм вихованням займалися мама, бабуся і дідусь, і звичайно старша сестра.
У дитинстві я росла активною дитиною. У 3 роки мене віддали в дитячий садок «Чарівниця», який з 1994 року був найсучаснішим, орієнтованим на країни Заходу, садком. У старшій групі були психологічні та логічні заняття, де для цього влаштовували круглий стіл і розмовляли з кожною дитиною з групи, як він вчинив би в тій чи іншій життєвій ситуації, після чого психолог пояснював, як слід чинити, а як ні. Найцікавіше, що в садку було безліч гуртків, в яких можна було займатися вільні 2 години. Для свого часу я вибрала хор і танці. У віці 5 років я дуже хотіла займатися балетом, але мрії не судилося збутися, тому що в моєму місті школи балету не було, а їздити в Донецьк було складно через зайнятість батьків. Роки в садку підходили до кінця, і на випускний вечір нам подарували пам'ятні подарунки, які збереглися до цих пір.
У 7 років я пішла в перший клас, тоді ще Харцизької загальноосвітньої школи № 25. Для мене це був нескладний момент у житті, так як багато дітей з мого нового класу були разом зі мною в одній групі дитячого саду. Йшли роки, у другому класі я почала відвідувати гурток в'язання, через рік була школа модельного бізнесу, спортивні танці, але в 11 років я остаточно, на 7 років, пов'язала своє життя з професійним спортом - бігом на довгі дистанції (від 600 метрів до 15 км). У легкій атлетиці я домоглася успіхів, ставши: 2-х разовою чемпіонкою міжнародного турніру в Ялті, бронзовим призером України, бронзовим призером регіонального турніру в місті Біла Церква, багаторазовим чемпіоном області та міста, входила до складу збірної області з легкої атлетики. При цьому я не забувала і про навчання, брала участь у міських та обласних олімпіадах з історії, біології, права і трудового навчання. До 9-го класу я вирішила пов'язати своє життя з медициною і стати патологоанатомом, мої знання з біології дозволили мені написати роботу на конкурс МАН на тему «Невідповідність ембріонального розвитку, представленого в книгах і в житті». Під тиском родичів я змінила напрямок своєї діяльності і вирішила стати експертом-криміналістом. При проходженні, на останньому етапі, пройшовши безліч психологічних і фізичних тестів, я зіткнулася з корупцією в лікарні МВС, пішовши на принцип, в пошуках душевного заспокоєння я вступила до Донецького університета інформатики та штучного інтелекту на факультет «філософії та релігієзнавства», спеціальність «релігієзнавство».
Професійне становлення
Схильність до моєї професії з'явилася у мене ще в школі, на уроках «людина і суспільство». Я ретельно готувалася до кожного уроку, цікавилася філософами, творами мистецтв, етичними та естетичними проблемами людей. Це і допомогло мені орієнтуватися перші кілька місяців у філософії та етиці.
У першу чергу, мій вибір підтримала мама, вона брала участь у всіх моїх починаннях в цій області. Згодом батьки купували мені книги за фахом, які дуже складно було дістати навіть у Донецьку.
Професійне становлення в період навчання в університеті відбувалося тільки з 3-го курсу, коли я вже мала достатню інформаційну базу для написання наукових робіт, доповідей, тез та статей на конференції.
Спочатку у мене не було особливого ентузіазму, напевно, мабудь не розуміла, що від мене хочуть почути, але коли у нас почав читати пари Козловський Ігор Анатолійович, я захопилася первісними релігіями і залишилася їм «вірна». Для написання першої курсової роботи я попросила, щоб мене курирував к.і.н, доцент кафедри філософії Донецького національного технічного університету, Фесенко Андрій Миколайович, який був моїм науковим керівником протягом чотирьох років. На першому курсі він допоміг мені визначитися з напрямком моєї дослідницької діяльності, яка «запала» мені в душу і якою я займаюся вже 5-ий рік. Тема «Табуювання в первісному суспільстві і релігійні заборони у світових релігіях» залишаються для мене «неораним» полем. Ось уже скільки років я їй займаюся, і кожен місяць виявляю для себе все нові і нові факти. Під керівництвом мого наукового керівника я писала статті, тези на конференції і перемагала в конкурсах наукових робіт.
Вступ до магістратури виявилося дуже важливим моментом в моєму житті. Цей шлях був не легкий, тому що довелося пройти через вступні іспити і нервове очікування бюджетних списків до магістратури. Поступаючи на 5-ий курс, я планувала пов'язати своє життя з професією, можливо, і подальшим вступом до аспірантури. Також, це дуже хороша база для вступу на другу освіту, яке нерозривно пов'язане з релігієзнавством. На мій превеликий жаль, я зіткнулася з невеликими труднощами. На кафедрі не врахували моїх побажань писати магістерську роботу з колишнім керівником і призначили мені нового. Звичайно, працювати з іншою людиною дуже складно, так як у кожного різне розуміння і бачення теми магістерської роботи, з якою я хочу працювати. Довелося йти на невеликі поступки і міняти напрям мого дослідження, що на деякий час поставило мене в безвихідь. Доводиться за короткий час вивчати іншу літературу і знаходити спільний дослідницький підхід. Через певний проміжок часу, мені вдалося, змінити наукового керівника і займатися тією темою, якою я займалася протягом 4х років.
За півроку навчання в магістратурі написала ряд тез на конференції, які відбудуться навесні 2013 року, у Києві та Донецьку. За цей час встигла взяти участь у «VI Всеукраїнському конкурсі ісламознавчих досліджень молодих учених», з темою наукової роботи: «Розуміння і виконання заборон, передбачених Шаріатом, у сучасному світі». Сподіваюся, що мені вдасться виїхати до Західної Європи з релігієзнавчим дослідженням, яке допоможе мені в написанні моєї магістерської роботи.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчі плани входить розвиток і удосконалення професійних навичок і знань, написання диплома, зберігши при цьому нервову систему, і захистити його успішно, з визнанням того, що я багато чого досягла за 6 років і можу вважатися професіоналом.
Звичайно, після закінчення першого освіти я планую отримати другу вищу освіту та диплом міжнародного зразка, щоб потім трудитися в одній з розвинених країн Західної Європи. Для того, щоб здійснити ці плани я доводжу свій рівень володіння іноземними мовами до розмовного.
У майбутньому планую вийти заміж за кохану людину, стати хорошою матір'ю, і звичайно, поєднувати сім'ю і роботу.