Автор: Петлякова М.И.
Источник:"Сучасна людина у культурному універсумі". Матеріали студентської науково-філософької конференції Донецького національного технічного університету (15 травня 2013 року). – Донецьк: ДонНТУ. – C.87–89
У сучасному суспільстві все більше стикаємося з тим, що мусульмани покидають "рідні" землі і переселяються на території країн Західної Європи. Переселяючись на інші території мусульмани стикаються з цілою низкою проблем, які раніше їм були не відомі.
Саме XIX - XX століття змусили мусульман залишати свої регіони через соціально-політичні ситуації і переселятися в Західну Європу. За словами Акбар Ахмеда, мусульмани які живуть в Західній Європі знаходяться в такій же гармонії як і на батьківщині з позицій Корану, який стверджує: "Аллаху належить Схід і Захід. Куди б ви не повернулись, там буде Лік Аллаха" (2:115). З часом для мусульман кордони стираються, вони пристосовуються до даних територій, створюють громади і сприймають місце проживання як рідне. Основні країни, де живуть мусульмани це Німеччина, Великобританія та Франція.
Однією з проблем для мусульман, є "правляча" в Західній Європі демократія. Вони не можуть і приймати сутність демократії, адже за їхніми законами все повинно бути впорядковано, і чітко розмежовано на законне (запропоноване) і не законне (заборонне), все що було встановлено Аллахом не повинно піддаватися сумніву або змінам.
Коротко зупинимося на трьох головних країнах Європи. Франція є першою за чисельністю мусульман. На перший погляд, вона йде на поступки з мусульманами і налагодженню відносин, наприклад, вони закликають до діалогу між різними ісламськими рухами, і безпосередньо створити організаційні структури французького ісламу. У 2000 році, підписана хартія, яка дозволяє інтегруватися у французьке правове поле мусульманських громад. Але в підсумку це виявилося лише формальною декларацією. Звичайно, французький уряд надає школи для навчання мусульман і ВНЗ, але після закінчення вони не можуть знайти роботу, яка б відповідала їх утворення і зайняти місце в соціальній ієрархії. Також, в липні 2007 року, Ніколя Саркозі, видав закон, основою якого було те, що необхідно контролювати приплив іммігрантів на територію Франції, також ввів заборони на деякі мусульманські звичаї, примусу вступу в шлюб, мати декілька дружин і т.д. Варто зупинити увагу, на дуже цікавому законі Франції, який сколихнув ісламський світ, це заборона носити мусульманським жінкам паранджу. Як висловився президент Франції, що паранджа, це не релігійний символ, а спосіб приниження жіночої гідності. "Ми не можемо допустити, щоб в нашій країні були жінки, укладені за сіткою паранджі, відірвані від суспільного життя, позбавлені самовизначення. Це не має нічого спільного з тим, як гідність жінки розуміється у Французькій республіці", - говорив Ніколя Саркозі. "Носіння паранджі не буде вітатися на території Французької республіки", - додав він у своєму виступ. І дійсно, через пару місяців мусульманки відчули на собі цю заборону. Одна зі студенток, не називаючи своє ім'я заявила, що при зустрічі з поліцейським вона зніме паранджу, але як тільки пройде повз нього, то знову її одягне.
На відміну від Франції, Німеччина лояльніше відноситься до мусульман. У Німеччині мусульмани беруть активну участь у діловій та соціальній сфері життя, наприклад, мають торгові фірми, займаються інвестиційною діяльністю, створюють виробничі спілки. Нерідко життя мусульманської громади вибудовується як раз відповідно до законів Шаріату, наприклад, мають право одружуватись на декількох жінках. Також можна відзначити, що зростає політична активність мусульман у Німеччині. На відміну від Франції, в Німеччині це стосується певного кола людей, і зміна паранджі на хіджаб. Міністерство прокоментувало це так: "Посадові особи. Особливо ті, хто за родом своєї діяльності спілкується з громадянами, не повинні ходити". Це було викликане ситуацією з однією з муніципальних службовців у Франкфурті - на - Майні. Після народження дитини, уродженка Марокко сказала, що тепер вона зобов'язана носити паранджу і про хіджаб не може йти і мови, на що влада заявила, що тоді вона буде звільнена, і може не розраховувати на виплату допомоги по звільненню. Прокоментувавши це так: Наші працівники показують своє обличчя, демонструють дружелюбність, що має означати "міська влада вам допоможе". Це неодмінна умова підтримання довіри.
У Великобританії становище мусульман також на високому рівні. Створюються школи, що займаються вивченням Корану, будуються мечеті, створюються різні мусульманські організації. У місцевих органах влади близько 200 радників - мусульман різної політичної орієнтації. Терористичні акти в Лондоні, Нью - Йорку та Мадриді спровокували зростання політичної активності мусульман у Великобританії. У відповідь посилилася ісламофобія та расова дискримінація. Не дивлячись на це, імами в лондонських мечетях закликають до солідарності з радикальними угрупованнями антизахідної спрямованості. Після терактів 11 вересня 2001 року і 7 липня 2005 року, мусульмани зіткнулися з сильним ворожим ставленням. На що Англія створила групу з уряду і мусульманських лідерів, завданням якої є вирішення проблем мусульман і зниження ризику можливих терактів.
Як бачимо, все ж таки складна ситуація мусульман в країнах Західної Європи, але це не зрівняється с Північною Америкою. У Першій статті Основного Закону Сполучених Штатів Америки записано: "захист свободи віросповідання". Після трагедії 11 вересня 2001 року американська громадськість "піднесла свої голоси" за внесення суттєвого коригування до Конституції: "захист свободи будь-якого віросповідання, за виключенням ісламу". Служба державної безпеки відкрито висловлює до них неприязнь. У поліції введені спецпідрозділи, які здійснюють стеження і шпигунство за мусульманами. Спостереження за іновірцями ведуться цілодобово і підкріплюються звітами про їх поведінку і діяльність. Стеження ведеться на підприємствах, в будинках, мечетях, навіть у навчальних закладах.
У спецпідрозділах працюють і інформатори, і перекладачі, що володіють в цілому п'ятдесятьма мовами, серед них бенгальський, пушту, урду, фарсі, арабська. Як вважають поліцейські, саме на цих мовах спілкуються "мусульманські терористи". Їх носії завжди в колі підозрюваних, в їх будинках в першу чергу встановлюють "жучки зовнішнього прослуховування".
Важко сказати, що це стосується саме мусульман, тому ще все ж таки спрямовано в більшій степені на расистській настрій, гоніння. Але частіше це зачіпає все таки мирних жителів сповідають іслам і несправедливість по відношенню до них.
Таким чином, сучасне розуміння і слідування заборонам відрізняється від первинного. Можемо простежити, що в сучасному світі не настільки суворо забороняються взаємини мусульман з немусульманами, як спочатку. Лідери країн обговорюють проблемні питання та пропонують свою допомогу. У Східних країнах сильних відмінностей від первинного розуміння законів не спостерігається, що не можна сказати про Західну Європу. Не всі країни влаштовує імміграція мусульман на їх території, наприклад Францію і Бельгію, на яких вони забороняють слідкувати деяким законам Шаріату. А ось Німеччина ставиться лояльно і доброзичливо. У Північній Америці (після теракту 11 вересня 2001 року), спостерігається агресивне ставлення до людей, які сповідують іслам, і обмежують права мусульман та їх віру. Таким чином, слідування заборонам Шаріату, відрізняється у різних країнах Західної Європи та Південної Америці, але з часів секуляризації, спостерігається вплив держав на трансформацію законів Шаріату (заборона мати багато дружин, носити хіджаб, тощо), що впливає на життя мусульман.