Розробка бази знань та веб-додатку для підготовки та обробки екзаменаційних завдань

Науковий керівник: проф. Святный Володимир Андрійович

Контактна інформація

Gmail:    ryabinin.victor@gmail.com

Skype:   wikt0r_r

Дитинство

Я народився 24 липня 1991 року в місті Донецьку, розташованому на території України. Якщо бути точним, на той момент це була територія УРСР – республіки, що входила до складу Радянського Союзу. Проте рівно через місяць після мого народження Україна вже стала незалежною державою.

Про найбільш раннє дитинство чітких спогадів у мене не збереглося – якщо я намагаюсь уявити собі будь-які події тих часів, як то походи в дитячий садок або ігри в пісочниці, в голові виникають лише окремі смутні образи. Що, власне кажучи, зовсім не дивно. Але це не страшно: пам'ять завжди допоможуть освіжити старі, ще чорно-білі здебільшого знімки, що наповнюють не менш старі фотографічні альбоми.

Шкільні роки, знайомство з IT технологіями.

У сім років я приступив до процесу навчання, який розтягнувся згодом на довгі роки. Першим з низки навчальних закладів була загальноосвітня школа № 10. Далеко ходити тоді не доводилося: від виходу з під'їзду до шкільної двері – не більше сотні метрів. Через два роки я перейшов в іншу школу, на цей раз під номером 3 – трохи більш далеку, однак і з більш високим рівнем навчання. Наскільки це вплинуло на мій подальший розвиток сказати складно. Зараз я розумію, що успіх освіти залежить в першу чергу від учня і від його прагнень. Школа лише надає йому можливості для реалізації деяких з них.

Одним з моїх найбільших інтересів протягом навчання в середніх класах була астрономія. Я читав тематичні книги, відвідував астрономічний гурток при донецькому планетарії, спостерігав за нічним небом. У 9-му класі брав участь у конкурсі робіт МАН, зайняв перше місце по області. Активна діяльність приносила свої плоди: два рази я ставав володарем нагородної путівки до відомого дитячого табору Артек.

У восьмому класі я почав відвідувати комп'ютерні курси при обласному центрі дитячої та юнацької творчості (нова назва закладу, раніше відомого як Палац Піонерів). Зізнаюся: основним стимулом цього кроку було те, що таким чином з'явився привід для покупки мені персонального комп'ютера. Але цієї бажаної події довелося чекати довгих два роки.

Проходження курсів, як пізніше з'ясувалося, справило серйозний вплив на моє подальше життя. Я не просто отримав навик володіння комп'ютером на рівні користувача. Одним з предметів вивчення були базові алгоритмічні структури. Учнів, що демонстрували хорошу успішність з цього предмету (в тому числі і мене), навчали основам програмування. Інтерес до даної області визначив моє подальше бачення свого майбутнього. Я вирішив пов'язати його зі сферою інформаційних технологій (IT) – найбільш перспективною і маючою найбільшу швидкість розвитку серед нинішніх галузей.

Навчання в університеті, початок професіонального становлення

Десять шкільних років поступово підходили до кінця. Переді мною стояв вибір подальшого шляху. З урахуванням вищесказаного, він був очевидним.

Я подав заявку на вступ до Донецького національного технічного університету на спеціальність Системне програмування. Пройшов за рейтингами, хоча пізніше дізнався, що цілком міг поступити, пред'явивши сертифікат нововведеного на той момент Зовнішнього незалежного тестування: до вищої оцінки з математики мені не вистачило якихось чотирьох балів (я набрав 196 з 200 можливих).

Протягом наступних чотирьох років я освоював обрану мною спеціальність. Вивчав мови програмування, знайомився з середовищами розробки, розбирав стилі і шаблони написання програм. Також у навчальному курсі приділялася увага пристрою апаратного забезпечення. І, звичайно ж, не обійшлося без деяких загальних, гуманітарних предметів. Окремо варто відзначити те, що я навчався у так званій німецькій групі: три додаткових пари на тиждень були виділені на вивчення німецької мови.

Підсумком описаного періоду стало успішне завершення мною бакалаврата з червоним дипломом і вступ до магістратури. Високий результат успішності дозволив мені брати участь у німецькій програмі обміну – DAAD. Один місяць під час навчання в магістратурі я провів у місті Штутгарт, де виконував проект у високопродуктивному обчислювальному центрі (HLRS). Цей же проект став темою моєї дипломної роботи.

Звичайно, я не живу одним лише навчанням. Під час перебування в університеті я відвідав не одне розважальний захід. Кілька разів ходив у туристичні походи і брав участь у туристичних зльотах. Три роки займався рукопашним боєм. Ще зі школи грав (і продовжую грати) в міні-футбол.

Плани на майбутнє

Зараз я продовжую освоювати обрану мною професію, і по можливості намагаюся вести активний спосіб життя. В даний момент переді мною відкриваються широкі перспективи і можливості. Моя мета полягає в тому, щоб грамотно і максимально корисно ними скористатися.

Трохи більш конкретно можна сказати лише про найближчий час. Я планую ще раз поїхати у Штутгарт (цього разу на три місяці), щоб завершити написання магістерської роботи. Після захисту диплома я маю намір шукати роботу, в першу чергу в рідному місті. В моїх більш віддалених планах значиться можливість пошуку роботи за кордоном. Але це всього лише плани. Хто знає, що дійсно готує нам Майбутнє?