Стрімкий розвиток віртуального простору і включення до його лав найрізноманітніших аспектів людського життя дає поштовх до вивчення релігійних категорій в рамках всесвітньої мережі та їх можливих трансформацій під впливом нових умов.

Першим рівнем взаємодії є використання Інтернету релігійними організаціями заради створення власних віртуальних представництв, які мають на меті виконання наступних функцій: відтворення церковної структури в рамках віртуального простору та її трансформація у віртуальну церкву майбутнього, що буде носієм та продовжувачем культурних традицій попередниці; поширення місіонерської справи та ідеї паломництва, які завдяки умовам «глобального селища» отримують ряд переваг у власній діяльності. Таким чином, релігійні організації реконструюють власну соціальну ідентичність і методи діяльності, формуючи себе як активного «гравця» на теренах і в умовах «віртуальної гри».

Другий рівень знаменує собою трансформування традиційних релігійних практик та інституту релігії в цілому під впливом технократичної революції і нових умов комунікації. Відкритий доступ до інформації дозволяє як здійснити аналіз декількох релігійних напрямів та зробити вибір, обравши найбільш привабливий варіант, так і завжди отримувати потрібну інформацію і бути в курсі всіх новин. Таким же чином здійснюється конструювання понять совірництва і інтеррелігійності знову ж таки завдяки умовам «глобального селища», в якому комунікація індивідів, розділених тисячами кілометрів, є справою кількох хвилин – і в цьому спілкуванні представники різноманітних релігійних течій будуть мати можливість знаходити точки співпадіння у власних поглядах, що якраз і буде об’єднуючим аспектом. З іншого боку, це може призвести до трансформації релігії через знищення релігійного відчуття в гру.

Третім рівнем є трансформація самого віртуального простору в розряд релігійних явищ. Ні для кого не є дивиною, що в різних християнських традиціях, як то православ’я чи католицтво, вже встигли з’явитися святі, які є покровителями Інтернету. Так, Ватикан обрав св. Ісидора Севільського. РПЦ ж зупинився на кандидатурі св. Іоанна Затворника. Одночасно з’явилися і всі супроводжуючі елементи, як наприклад молитва для подорожуючих віртуальними нетрями. Іншим аспектом релігійного сприйняття віртуального простору є створення Інтернет-фольклору чи Інтернет-міфології, які накопичують в собі всю багатогранність існування індивідів в рамках віртуального простору.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що на даному етапі відбувається розвиток релігійності в рамках віртуального простору Інтернет, що стрімко набирає оберти. Мають місце реконструювання і трансформація релігійних структур в віртуальному просторі з наданням їм специфічних ознак, притаманних новому середовищу; еволюція категорій релігійності, що може призвести як до поширення певних релігійних течій, так і до їх виродження і збільшення ролі інтеррелігійності; створення Інтернет-фольклору і Інтернет-міфології, що накопичують і відображають релігійний досвід користувачів «Всесвітньої Павутини».