Біографія
Особистісне становлення
Одного вечора, 22 травня 1991 року в місті Донецьку на світ народився бажана дитина – Трубачов Денис.Як виявилося надалі єдиний онук і єдиний син у мами Валентини Григорівни Трубачової, старшої медсестри відділення, і Сергія Віталійовича Трубачова – інженера конструктора ДМЗ.Моє формування, як особистості, станься разом з першими кроками становлення незалежної України.Мій перший колектив – це дитячий садок.Це перший синці і перший укуси, а й перші симпатії.Моя мама завжди хотіла, що б я був різнобічно розвиненою дитиною, тому, починаючи з 5 років, мене водили в кожен гурток, який могли: карате, українська та англійська мови.Як я тільки в музичну школу не потрапив і на гурток з гімнастики, сам не розумію.Правильно кажуть, що формування особистості починається з самого дитинства.Що ж захотів я – проявилося трохи пізніше.Як багато дітей у цьому віці, я літо проводив в селі, у дідуся з бабусею в Нижньогородській області.У мене був найкращий дід на світі.Він не в чому мене не обмежував, він підтримував мене у всіх моїх починаннях.
Час бігло занадто швидко, і я не помітив, як опинився за партою, в школі № 37 міста Донецька, перший раз це сталося 1 вересня 1998 року.Моя основна риса – це сталість: один і той же садок, одна і тат ж школа.На моє формування як особистості, починаючи з перших кроків школи, вплинула перша вчителька – Неоніла Артемівна Борян і друга вчителька – Світлана Василівна Іваницька, розгледіла в мені потенціал і вселила віру в самого себе.Я брав участь у всіх олімпіадах з математики та фізики.Я дуже вдячний своїм вчителям.Вчився я стабільно добре.Мої улюблені предмети географія, фізика і математика.У цих предметах я розбирався краще за всіх.Все було чудово, крім мого оригінального почерку, це і визначило мою подальшу долю – я всерйоз зацікавився програмуванням.Інтерес виник з 9 класу завдяки моєму кращому другові – Суровська Олексію.
З отриманням атестата зрілості, я отримав найкращий бал з математики, на незалежному тестування, в школі.
Професійне становлення
На відміну від інших абітурієнтів, які подають документи в кожен ВНЗ на 3 спеціальності, я поступав в один інститут, на один факультет і на одну спеціальність – інформаційні управляючі системи факультету Комп'ютерних Інформаційних Технологій та Автоматики, Донецького Національного Технічного Університеті.Коли я дізнався про вступ на обрану спеціальність, влітку 2008 року, та ще й на бюджет, моїй радості не було меж.Це була моя перша велика перемога.Я завжди знав, що я хочу і знав що мені треба для досягнення мети.Думаю, я знайшов себе під час навчання в університеті.Мені подобається, то чим я займаюся. Я радий був нового колективу своєї групи, ІУС– 08б.І донині, я намагаюся підтримувати з ними зв'язок.Перші 2 курсу я захоплено навчався, дізнаючись нові дисципліни, пов'язані з комп'ютерними науками.Псувало моє бажання вчитися тільки предмети, які я вважав для мене не потрібними: філософія і культурологія.Ще одним з негативних факторів, які вплинули на моє навчання, був той факт, що я вступав на один факультет, а закінчив своє навчання в іншому.Після 2 курсу мою спеціальність перевели на факультет Комп'ютерних Наук і Технологій, по які зрозумілим для мене причин.Це не вплинуло на мою успішність, воно більше вплинуло на моє ставлення до навчання.Так само як і в школі, я стабільно вчився і в інституті.З самого початку навчання в університеті я розумів перспективи власної спеціальності.По закінченню навчання я можу сказати, що я радий вчитися на цій спеціальності.Якби я зараз стояв перед вибором напрямку подальшого навчання після закінчення школи, я б не замислюючись, як і раніше, вибрав би цю спеціальність.Хотілося б ще відзначити неоціненний внесок у моє професійне розвиток викладачів нашої кафедри – кафедри Автоматизовані системи управління, і особисто Василья Петровича Блощицький в моєму особистому розвитку.
Після отримання диплома бакалавра я подав документи на навчання на магістра і на фахівця.Я був радий, що потрапив до магістратури.І тільки після півріччя навчання там я зрозумів, що мій вибір був не практичний.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Головним завданням на сьогоднішній день я вважаю – захист дипломного проекту.У будь– якому випадку я буду розвиватися в комп'ютерних науках в майбутньому.На сьогоднішній день на мою думку, перспективними вважаються веб– базовані системи і технології, а так само технології пов'язані з мобільними пристроями.Думаю, в найближчому майбутньому я знайду роботу в цих сферах.У планах знайти роботу в іноземній компанії пов'язаної з веб технологіями.Розміщення даної компанії і місце моєї роботи не має значення.Існує мрія, до якої я прагну – подорожувати по світу і в теж час працювати в сфері веб технологій як віддалений співробітник.