Описание: Статья посвящена истории поялвения
афорзимов. Также
приведены примеры самых распространенных из них.
Источник: Мовна культура фахiвця у контекстi
сучасностi /
Материлы 4 начно-практической конференции – Донецк, – 2011, с.
26-27.
«Афоризм
– це думка, виконуюча пірует»
Мова надана
людині щоб
висловлювати свої думки. Висловлювати яскраво, барвисто, іноді
абстрактно, але
при всьому цьому стисло і чітко. Саме в афоризмі досягається гранична
концентрація безпосереднього повідомлення і того контексту, в якому
сприймається думка. Промовистість афоризму зростає при зменшенні числа
слів.
Нерідко афоризми висловлюють у сатиричній формі злободенні проблеми
суспільства. [1] Такі є
чисто народними, автором яких виступає побут. Що стосовно інших
походжень
крилатих висловів, можна відокремити декілька варіантів:
•
репліки з достатньо
популярних художніх
творів (книг, фільмів);
•
філософські думки
знаменитостей;
•
рекламні гасла також нерідко
мають форму афоризмів;
•
громадська пропаганда також
джерело, яке не можна виключати.
Із способів
розповсюдження
афоризмів можна виділити наступні:
•
передача з уст в уста –
найстародавніший спосіб;
•
розповсюдження через засоби
масової інформації;
•
використання в якості
підписів
при листуванні – набуло поширення в громадських
комп'ютерних мережах.
Там
афоризми служать елементом оформлення й найчастіше займають не більше
одного
рядка.
[3]
«На
брудершафт» – один
із прикладів
афоризму, укоріненого в нашій країні та що використовується особливо в
святкові
гультяйські вечора.
Є таке німецьке слово Bruderschaft (братство). Потрапивши в російську мову воно набуло єдине застигле значення: пити на брудершафт – в буквальному значенні, випити в знак доброго приятельства по чарці вина, протягнувши один в одного зігнуті в ліктях руки, а потім закріпити цей нехитрий обряд братським поцілунком. Люди, які випили на брудершафт, вважаються добрими приятелями і з цієї хвилини повинні звертатися один до одного на ти. Втім, набагато частіше можна зустріти фразу ми на брудершафт не пили. Цими словами обривають зухвалого нахабу, нагадуючи, що фамільярність і амікошонство з малознайомими людьми неприпустимі.[2]
Сьогодні ситуація у країні нагадує нам, що «є тільки один засіб здивувати в Україні людей – заговорити чистою українською».
Література.
Інтернет-джерела: