Біографія
Дитинство
Я народилась 2 червня 1991 року в невеликому шахтарському містечку Добропілля, в шахтарській сім'ї. З самого раннього дитинства, як і все моє життя, оточували мене найближчі і дорожчі мені люди — мої батьки. Мій тато — Андрійченко Олександр Анатольович. Працює в ООО «ДТЕК Добропіллявугілля» електрослюсарем підземним. Моя матуся — Андрійченко Ольга Павлівна, альтруїст по життю, добра, мудра, щира жінка, мій найвірніший друг і порадник. Працює в Управлінні агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації начальником управління. Ще у мене є рідна старша сестра – Андрійченко Юлія Олександрівна. Старша сестра завжди для молодшої — перша в житті подружка і приклад для наслідування. У дитинстві старша сестра – няня, в підлітковому віці – суперниця, а все життя, що залишилося, – краща подруга. Ще у мене є молодший братик – Андрійченко Артем Олександрович. Є студентом другого курсу Слов'янського аграрного технікуму ЛНАУ. Дитинство моє було прекрасним і веселим, оскільки у нас велика дружня родина. Виразно пам'ятаю свій дитячий садочок, його вихователів і вихованців. Дитячий сад мені запам'ятався першими друзями і веселими іграми. Найяскравішими спогадами є свята в дитячому саду, на яких кожного разу у мене були незвичайні костюми.
Школа
У вересні 1998 року я пішла в перший клас у гімназію Добропільської міської ради, яку закінчила в 2008 році. Моїми найулюбленішими предметами були українська і російська література. З дитинства я обожнювала читати і тому читанню присвячувала вільний час, а останню частину часу проводила зі своїми подругами. Шкільні роки — це, мабуть, найяскравіший, цікавіший і насичений період мого юнацького життя. У школі була можливість проявити себе з абсолютно різних сторін, прийняти участь в незабутніх заходах, поїздках. Особливу вдячність хочеться висловити в адресу вчительського складу моєї школи, а особливо — вчителям російської і української мови. Саме ці люди своїм грамотним, кваліфікованим викладанням прищепили мені потяг до знань, прагнення розвиватися і ще багато інших якостей.
Університет
Вибір університету — дуже серйозний крок, тому я підійшла до нього з усією відповідальністю. Мій вибір зупинився серед двох ВНЗ: Академії муніципального управління м. Києва і Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом. Але поміж цих двох ВНЗ я обрала Академію, куди успішно склала вступні іспити в 2008 році на спеціальність «Економіка підприємства». Всі роки навчання були відносно складні. Але якщо на першому курсі більшість, як і я, звикала до нової системи навчання в університеті, і було частково незрозуміла нова методика оцінювання, модулі, пари, то далі все пішло значно легше. Для цього просто треба вникнути в систему і стати її частиною. Мені подобається вчитися, подобається дізнаватись щось нове, це дуже систематизує і полегшує здачу модулів. Чотири роки пролетіли непомітно. У магістратуру я вирішила вступати до Донецького національного університету. Про спеціальність «Управління інноваційною діяльністю» я дізналась абсолютно випадково – на підвіконні лежала листівка з описом і запрошенням «Вступайте до магістратури до нас!». Здобування освіти по різних напрямах в даний момент — це вже не новина, а об'єктивна потреба. Різноплановість знань дає можливість мислити цілісно і системно, а отже швидше знаходити шляхи вирішення проблем. Для дипломної роботи магістра я обрала тему «Фінансове забезпечення інноваційної діяльності підприємства», науковий керівник к.е.н., доцент кафедри «Економіка підприємства» – Кравченко Сергій Іванович.
Плани на майбутнє
Як молодий фахівець, в першу чергу своїм завданням я вважаю отримання диплома. І доки я повна сил, енергії і бажання отримувати нові знання і навики, хочу вже сьогодні почати будувати фундамент мого подальшого успішного життя. Перший етап – це початок кар'єри в гідній компанії, щоб не було шкода витрачених сил на довге і кропітке навчання. Щоб мною могли пишатися мої близькі і рідні, і в мене була можливість дати своїм дітям таке ж щасливе і безтурботне дитинство, яке мені дали свого часу мої батьки.