Автор: В.Г. Горонькіна, О.О. Тарасова
Источник: Проблемы управления производственно-экономической деятельностью субъектов хозяйствования / Материалы VII международной научной конференции студентов и молодых ученых. – Донецк: ДонНТУ – 2013. – 162 с.
Сучасні тенденції світового розвитку припускають розгляд проблем забезпечення високих темпів економічного зростання і рівня конкурентоспроможності будь-якої національної економіки перш за все з позицій організації і ефективного управління інноваційними, інтеграційними, економічними процесами.
Сучасний стан теоретичних і прикладних досліджень проблем і пошуку інструментів забезпечення довготривалого економічного зростання свідчить про міцні позиції ідеї побудови так званої інноваційної економіки або економіки, орієнтованої на інноваційний тип розвитку. Достатньо інформативною теорією з погляду виявлення пріоритетних напрямів в управлінні інноваційним розвитком макроекономічних систем представляється теорія технологічних устроїв, С.Ю. Глаз'єва, М.С. Соловьйова, Й. Шумпетера, Ю.В. Яковца і ін.
Розробка концепції національних інноваційних систем пов'язана перш за все з іменами Б. Лундвалла, С. Меткалфа, Р. Нельсона, Д. Норта, Д. Фрімена. Особливий акцент в даних дослідженнях робиться на інституційних аспектах інноваційної діяльності і особливостях формування державної інноваційної політики. Серед російських фахівців в цій області можна відзначити роботи В.В. Авілової, Н.В. Бекетова, В.В. Іванова, Н.И. Іванової, С.В. Кортова, В.А. Конопльова, Б.Б. Леонтьева, А.І. Шинкевича і ін., що запропонували своє розуміння категорії "інноваційна система" і що розглянули її у кожному окремому випадку на галузевому, регіональному або національному рівнях.
В даний час завдання поєднання державного, територіального і галузевого розвитку вирішується на основі складних методів математичного моделювання, теорії ігор, що враховують вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, а також взаємодію безлічі суб'єктів в регіоні. Складність даних методів сприяє пошуку нових методичних підходів, що дозволяють на основі прийнятної статистичної бази оцінювати рівень збалансованості територіально-галузевого розвитку і пропонувати заходи по посиленню ефективності їх взаємодії.
Для виявлення структурних пропорцій регіональної економіки потрібні дослідження галузевої структури ВРП і її оцінки як з погляду домінуючих елементів, так і з погляду її зіставлення з теоретичними закономірностями, які повинні виконуватися, а також позитивними загальноукраїнськими і світовими тенденціями. З урахуванням того, що економіка регіону завжди є відкритою, даний напрям аналізу дозволяє виділити основні структуроутворювальні сектори економіки регіону з погляду їх ринкової орієнтації – експортно-орієнтований, національно-орієнтований і внутрішньо-орієнтований.
Здібність економіки регіону до розвитку в інноваційному напрямі припускає наявність основних джерел економічного зростання в регіоні, відповідних диверсифікації економіки. З цієї точки зору проводиться аналіз використання ВРП і виявлення тенденцій, що склалися тут. Визначаються долі кінцевого споживання домогосподарств і валового накопичення основного капіталу у ВРП, дається оцінка виявлених тенденцій.
Найважливішу роль для майбутнього розвитку регіону грає мале підприємництво. Потенціал розвитку в регіоні малого підприємництва визначається сукупністю показників, серед яких найбільш значущі: частка зайнятих від загальної чисельності зайнятих в регіоні, частка малих підприємств в загальному об'ємі проведеної продукції, робіт і послуг.
Оцінка частки експорту у ВРП дає підстави встановити, є економіка регіону експортно-орієнтованою, а, отже, залежною від світового ринку, чи ні.
Нами пропонується модель економіки регіону, яка базується як на власній економічній політиці, так враховує і державну політику (рис.1).
Рис.1. Концептуальна модель економіки регіону.
Наведена модель економіки регіону дозволяє враховувати наступні вектори:
При роботі з даною моделлю слід також враховувати чисельність населення області, динаміка зайнятості, чисельність пенсіонерів, експорт з регіону за межі України, динаміка якості продукції, що експортується, ставки оподаткування, рівень податків, експертну оцінку нелегального вивозу капіталу, експертну оцінку частки тіньових доходів населення, частку інвестицій, привернутих із-за меж регіону, до внутрішньорегіональних інвестицій, динаміку галузевої матеріаломісткості.
1. Колесникова Н.А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента / Колесникова Н.А. – М.: Изд. об-ние "ЮНИТИ", 2000. – 240 с.
2. Управление социальными резервами регионального развития / Под ред. В.К. Потемкина. – СПБ.: Институт проблем региональной экономики РАН, 2001. – 435 с.
3. Миско К.М. Ресурсный потенциал региона (теоретические и методические аспекты исследования) / Миско К.М. – М.: Наука, 1991. – 94с.
4. Чачугиев М.Ч., Соколов М.М. Регионы, экономика и управление / Чачугиев М.Ч., Соколов М.М. – М.: Инфра-М, 2001. – 271 с.
5. Структурно-функціональне забезпечення діяльності територіальних органів влади : [монографія] / [Н. М. Мельтюхова, В. В. Корженко, Г. С. Одінцова та ін.] ; за заг. ред. Н. М. Мельтюхової. – Х. : ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. – 244 с.