Автор: В.Г. Горонькіна, О.О. Тарасова
Источник: Фінанси, грошовий обіг та кредит в сучасних умовах / Матерiали II Всеукраїнської науково-технiчної конференцiї. – Сімферополь: НАПКБ – 2013. – 220 с.
Конкурентоспроможність сьогодні являє собою одне з актуальних питаннь стосовно розвитку регіональної економіки. Саме динамічне зростання конкурентоспроможності забезпечує економічний розвиток, наслідком якого є конкурентні переваги одного регіону над іншим та підвищення життєвого рівня населення регіону в цілому. В кожному регіоні, що зацікавлен у динамічному розвитку існує ускорення інвестиційних процесів, що обумовлюють обновлення основних фондів та впровадження інновацій.
Для забезпечення ефективності формування, використання та розвитку інноваційного потенціалу регіону виникає необхідність розробити відповідну методику його оцінки.
Сучасна економічна наука містить низку досліджень з даної проблематики, зокрема на рівні підприємств. Однак для їх застосування при оцінці інноваційного потенціалу регіону необхідно зробити ряд доповнень та уточнень. Зокрема, абсолютні показники, які характеризують складові інноваційного потенціалу регіону, необхідно розраховувати як суму відповідних складових усіх суб'єктів інноваційної діяльності регіону. Під суб'єктами інноваційної діяльності необхідно розуміти сукупність фізичних, юридичних осіб та органів державного самоврядування, які беруть участь у реалізації інноваційних процесів в регіоні.
Метою дослідження є застосування програмно-цільового підходу до формування конкурентоспроможності регіону.
У даній роботі пропонується оцінити значущість факторів, які впливають на формування конкурентоспроможності регіону. На початку, важливим є визначитись, що конкурентна перевага регіону забезпечується:
У сучасних умовах доцільно зробити упор на стадію інвестицій з наступним переходом до інноваційного розвитку. Але вже сьогодні існує об'єктивна потреба в інноваційній "наповненості" залучених інвестицій. У створенні конкурентної переваги регіону важливе значення мають наукові знання, освіта – і як фактори розвитку виробництва, і як чинники формування інноваційного потенціалу регіону.
Для формування конкурентоспроможності регіону доцільним може бути використання програмно-цільового підходу. Спочатку ми маємо здійснити структуризацію проблеми формування конкурентоспроможності регіону. Для цього розробляємо "дерево цілей", де відображається два рівні:
Рисунок 1. "Дерево цілей" для формування конкурентоспроможності регіону
Для оцінки значущості чинників розвитку, їх впливу на формування конкурентоспроможності регіону на основі дерева цілей розробляються дві матриці: матриця оцінки цілей першого рівня і матриця оцінки цілей другого рівня. Потім підготовляються анкети і виробляється опитування експертів, розраховуються параметри дерева цілей і заповнюються матриці. Частковий матриці оцінки цілей другого рівня подано у таблиці:
Таблиця 1
Матриця оцінки цілей
| Критерії оцінки | Ваги критеріїв | Цілі другого рівня | ||||
| Підготовка кардів | Забезпечення природними ресурсами | Залучення капіталу (інвестицій) | ... | Підвищення рівня менеджменту підприємств | ||
| Збільшення долі експорту наукомісткої продукції | 0,6 |
0,12 |
0,01 |
0,2 |
… |
0,12 |
| Збільшення долі імпортозамінної продукції | 0,4 |
0,14 |
0,02 |
0,25 |
… |
0,14 |
| Коефіцієнти відносної важливості цілей | 0,128 |
0,014 |
0,22 |
… |
0,128 |
|
Отримані оцінки можуть бути використані для розподілу ресурсів, розвитку чинників і умов виробництва, оцінки впливу різних факторів на конкурентоспроможність регіону, проведення структурної політики, розробки програм підвищення конкурентоспроможності регіону та його виробників, ранжирування стратегічних завдань.
Завершальним етапом програмно-цільового підходу є формування системи програм на підставі дерева цілей. Формування конкурентоспроможності регіону можуть забезпечити такі програми, як формування факторів виробництва, стимулювання попиту, залучення інвестицій, розвиток інфраструктури, т.д.
Механізми ПЦП сприяють інтеграції та координації всіх рівнів, створюють умови для отримання кількісно вимірюваних результатів управління, тобто сприяють підвищенню ефективності управління створенням конкурентоспроможності регіону. Конкурентоспроможність регіону забезпечує зростання економіки по шляху інноваційного розвитку. Тому в сучасних умовах підвищення конкурентоспроможності стає однією з головних стратегічних цілей економічного розвитку регіонів і країни в цілому.
1. Шеховцева Л.С. Методология разработки стратегии развития окраинного региона страны в условиях ОЭЗ // Прогнозирование и стратегии развития Особой экономической зоны России: Межвузов. сб. науч. труд./ Калинингр. ун-т. – Калининград, 2000. – С. 20—32.
2. Матросова Л. Н. Інновації як основа конкурентоспроможної країни: Економіст. – К. №8. – 2007, С.70–72.
3. Смирницкий Е.К. Экономические показатели бизнеса. – М., 2002. – С. 122–123.