Біографія
Особистісне становлення
Народився 24 лютого 1991 року в місті Краснодон Луганської області. Папа — шахтар, а мама — видатна людина з трьома вищими освітами, ким тільки не працювала: і інженером у відділі математичного забезпечення наукових досліджень в ДонВУГІ, і начальником відділу державного реєстру фізичних осіб в податковій адміністрації міста Краснодон, і економістом в казначействі Київського району міста Донецька, і головним бухгалтером у військовій частині А-1532, і начальником бюро реклами на ВАТ "Точмаш", і фахівцем з комп'ютерного дизайну в КП "Донецький обласний центр інформатизації" при Донецькій обласній раді.
У дитинстві був дуже активною дитиною, любив досліджувати навколишній світ і відкривати щось нове, тому батькам доводилося постійно стежити, щоб я своїми прагненнями до пізнання не нашкодив сам собі. Також особливу роль у моєму становленні відіграли дідусі та бабусі, які проводили зі мною час, поки батьки були на роботі. Вони мене дуже любили і тому завжди балували і практично ніколи не відмовляли мені в задоволенні моїх бажань. У дитинстві моєю улюбленою грою було будувати з татом гараж із кубиків для моїх численних машинок. А ще з раннього дитинства я з дідусем їздив на рибалку. Словами не передати мій захват від першої спійманої риби. Не можна тут не згадати і про красу української природи. Туман, що піднімається над ранковим водоймою, прозора вода, прохолодний вітерець жарким літнім днем, багате розмаїття рослинності, — все це з самого дитинства змусило мене полюбити проводити час на свіжому повітрі з вудкою в руках. Але не тільки розвагами мені запам'яталося дитинство. Мама піклувалася про мій розвиток і тому часто читала зі мною розвиваючі книжки і грала в логічні ігри. Тому, коли мені прийшов час вступати в школу я з легкістю здав іспити і мене взяли в клас для обдарованих дітей.
У школі з самих молодших класів ми вирішували завдання підвищеної складності і займалися за програмою на кілька років старше, ніж наші ровесники із звичайних класів. Особливу подяку хочеться висловити Горбуновій Оксані Вікторівні - вчителю молодших класів, яка своїм чуйним і доброзичливим ставленням до нас сприяла становленню нас як особистостей. У старшій школі теж було багато хороших педагогів, які передавали нам свої знання як по предмету, так і по життю. Серед всіх хочеться виділити Колишкіну Беллу Петрівну — вчителя математики. Завдяки її старанням і наполегливості, а також колосальному педагогічному досвіду та ідеальному знанню свого предмета, я без проблем написав зовнішнє незалежне оцінювання з математики на 196 балів із 200 можливих, що дозволило мені вибирати для вступу будь-якого ВНЗ України.
Професійне становлення
У дитинстві, як і більшість хлопчиків, я любив грати у війну. Тому не дивно, що в той час я мріяв про кар'єру солдата, уявляв собі, як буду командувати арміями, як буду вести їх до перемоги над ворогом. Однак, почавши цікавитися історією, я зрозумів, що війна це зовсім не весело, а навпаки, немає в світі нічого жахливішого війни. Тому я вирішив вибрати більш мирну професію. Крім ігор у війну я з дитинства люблю автомобілі. І не дивно, що наступна професія, про яку я почав мріяти, була водій. Я думав про те, як це цікаво, весь час бути за кермом, не потрібно ходити пішки, не потрібно штовхатися в громадському транспорті, в будь-який момент можна завести машину і поїхати куди захочеш. На ділі ж професія водія виглядала зовсім інакше. Виявилося, що це дуже втомлює постійно сидіти за кермом, практично без руху. І від цієї мрії довелося відмовитися. Але саме тоді я нарешті зрозумів, яку роботу я хочу і що мені в роботі подобається. Це робота, пов'язана з постійною активністю, відрядженнями, роз'їздами, а не сидінням цілий день на одному місці. Тому в даний момент я займаюся пошуком роботи, яка буде задовольняти цим критеріям.
Вибір ВНЗ визначила його репутація. Донецький національний технічний університет по праву, нехай і не офіційно, називають кращим ВНЗ східної України. До того ж всі мої родичі свого часу закінчували Донецький політехнічний інститут і всі як один відгукувалися про нього тільки в кращому світлі. Тому у виборі ВНЗу ніяких сумнівів не було задовго до закінчення школи. З вибором спеціальності було складніше. Я ніяк не міг визначитися, чого ж я хочу. Вирішальну роль зіграв рада знайомої. Вона на два роки старша за мене і до моменту мого вступу була вже студенткою третього курсу спеціальності "Економічна кібернетика". Вона розповіла мені про цікаві предметах і сильних викладачів, які будуть на цій спеціальності, і я подав документи саме на економічну кібернетику.
За роки навчання на бакалавраті я отримав багато корисних знань і навичок, які, безсумнівно, мені придадуться в майбутньому. Хочеться висловити особливу подяку викладачам: Дмитрієвій Ользі Анатоліївні, Назаровій Ірині Акопівна, Зорі Сергію Анатолійовичу, Смирнову Олександру Івановичу, Ситниковій Ользі Дмитрівні, Михайловій Тетяні Василівні, які своїми професійними знаннями та людським відношенням до студентів, робили з нас не тільки професійних працівників, але й культурних і високоосвічених членів суспільства.
Я завжди прагнув до максимального результату, тому після бакалаврату без вагань вирішив поступати в магістратуру. Тему магістерської роботи "Моделювання взаємодії економічних агентів на основі інформаційних порталів" вибирав з урахуванням двох факторів: моїх власних інтересів і актуальних проблем на сучасному етапі розвитку України. А науковий керівник став для мене просто подарунком долі! Дмитрієва Ольга Анатоліївна один із найкомпетентніших фахівців у своїй галузі, яких я зустрічав у житті. Писати з нею диплом одне задоволення. Вона і радою допоможе, і де потрібну літературу взяти підкаже. Загалом кращий керівник з усіх, кого б я міг собі побажати.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
З найближчих цілей - це закінчити ВНЗ з червоним дипломом і написати відмінну магістерську роботу.
З більш глобальних: знайти цікаву і високооплачувану роботу і побільше подорожувати.