Потапенко Ю.С.
доцент Крапівницька С. М.
Державний вищий навчальний заклад
«Донецький національний технічний університет»
Метою створення будь-якого підприємства є здійснення певного виду діяльності для отримання прибутку. Але не кожному підприємству вдається сформувати свої витрати так, щоб отримати прибуток. Тому дуже важливим перед керівництвом підприємства постає питання правильного планування витрат.
Значний внесок у дослідження витрат зробили вчені: О.С. Бородін, М.Г. Чумаченько, З.В. Гуцайлюк, Б.І. Валуєв, та багато інших вчених.
Метою написання даної статті є поглиблення знань у питанні планування витрат на підприємстві, визначення граничного розміру витрат на виробництво та реалізацію продукції у умовах ринкової економіки.
Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв’язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції – виготовлення продукції або надання послуг.
Планування являється один з елементів керування, що включає в себе вибір мети підприємства й засобів для її досягнення. Основною задачею планування є зведення до мінімуму ризику підприємництва.
Кожне підприємство прагне до розвитку. Для цього необхідно розробляти нову продукцію, або вдосконалювати те що вже випускається, або об’єднати обидва напрямку. Розвиток вимагає вкладення засобів у розробку нових виробів, формування ринків збуту, створення відповідного технічного й кадрового потенціалу, пошуку постачальників матеріальних ресурсів і т.п.
Кожному розглянутому варіанту дій відповідають певні витрати, рівень яких необхідно розрахувати на із планування.
Планування витрат - це визначення цілей підприємства і його підрозділів у формі постановки виробничих завдань ефективного використання ресурсів і вибору засобів для їхнього виконання. Таким чином, планування витрат полягає у виявленні складу витрат і їхній кількісній оцінці.
Планування витрат здійснюється для визначення загальної вартості споживаних у процесі виробництва ресурсів (матеріальних, трудових, грошових) і розрахунку передбачуваного прибутку, є засобом ув'язування натуральних і вартісних показників виробництва, виявлення й оцінки його економічної ефективності.
При плануванні витрат необхідно вирішити наступні питання: розрахунок вартості ресурсів, необхідних для виробництва продукції; визначення загального обсягу витрат на виробництво; вирахування собівартості виробництва кожного виду продукції. Допомагають вирішити ці питання техніко-економічні розрахунки. Вихідною базою для яких є: плановані обсяги продукції (робіт, послуг) у натуральному й вартісному вираженні; норми витрати матеріальних ресурсів і розрахунки потреби в ресурсах у натуральному вираженні; договори на поставку матеріальних ресурсів і випускається продукції, що, на надання послуг, що містять умови їхнього виконання й оплату; норми витрат праці, розрахунки чисельності й професійного складу працівників і умови оплати праці; економічні нормативи (норми амортизації, відрахувань на соціальні нестатку, страхових платежів і ін.); плановані результати реалізації заходів щодо розвитку потенціалу підприємства; заходу, розроблені за результатами техніко-економічного аналізу в частині зниження витрат і скорочення втрат.
Для правильного виконання розрахунків необхідно виконувати наступні вимоги: раціональний вибір використовуваних ресурсів, їхньої структури і якості, умов поставок, транспортування, зберігання; оптимізація умов виробництва (розмір партій, режим роботи встаткування, змінності); оптимізація процесу виробництва, удосконалювання організації виробництва з метою скорочення втрат часу); виділення витрат, що включаються в собівартість і відшкодовуються з прибутку; розподіл одноразових виробничих витрат, що забезпечують виробництво протягом тривалого часу (наприклад, витрат на підготовку й освоєння виробництва нових видів продукції) по періодах пропорційно обсягу випуску продукції в кожному періоді.
При керуванні витратами на підприємстві необхідно знати гранично максимальну суму витрат, при перевищенні якої підприємство буде збитковим, припустиму величину витрат при організації виробництва нового для підприємства виробу й виробу з поліпшеними характеристиками якості.
Граничні витрати – це абсолютна сума максимально можливих для підприємства витрат, при яких воно ще є беззбитковим, але не має прибутку. Можна вважати граничними витратами підприємства мінімальний обсяг продажів продукції (робіт, послуг), що дозволяє йому не мати збитку в результаті своєї діяльності, тобто прибуток від реалізації продукції дорівнює нулю.
У такій ситуації підприємство може якийсь час існувати, але назвати його нормальним не можна, тому що засобів для розвитку в нього немає. Опинившись у стані граничних витрат підприємство змушене шукати шляхи оздоровлення своєї економіки: розробляти й освоювати виробництво нової потрібної споживачам продукції (робот, послуг), підвищувати конкурентоспроможність продукції, що вже випускається, щоб збільшити обсяг її продаж, знижувати витрати на виробництво й реалізацію продукції (робот, послуг).
До розрахунку попередніх витрат варто приступати на стадії розробки виробу й маркетингових досліджень, тому що саме вході конструювання, розробки технологій, визначення місткості ринку заставляється рівень витрат, починається планування доходів і контроль за за• витратами виробництва.
Попередня оцінка припустимої величини витрат може запобігти виробництву збиткової продукції. Цю оцінку варто робити на основі чітко певних обсягів виробництва (бажано передбачити різноманітні завдання й розрахунки відповідних витрат); технології виробництва виробів; варіантів заміни матеріалів; цін на матеріали й тарифів на послуги інших підприємств; розбивки витрат і якісних показників на складові для порівняння їх з витратами й показниками. досягнутими конкуруючими підприємствами. Попередня оцінка необхідна, щоб виявити необхідність подальшої модернізації виробу.
При попередній оцінці необхідно постійно акцентувати увагу на обліку прямих витрат, що впливають на загальні витрати виробництва, наприклад, погодинних витрат оплати праці на різні операції, а також на порівняльному аналізі витрат при використанні різних матеріалів і ін.
При оцінці кінцевих витрат слід урахувати всі можливі витрати на виготовлення стандартного виробу (аналога). Тому що випуск нового виробу часто вимагає більших матеріальних і трудових витрат і накладних витрат, треба виявити відхилення розрахункових витрат від витрат на аналогічні види вже освоєної продукції.
Таким чином можна зробити наступний висновок.
Керівництво підприємства увесь час знаходиться у пошуках оптимальних рішень, що стосується ціни реалізації, номенклатури, асортиментів і обсягу випускається продукції, кредитної й інвестиційної політики й багато чого іншого. У таких пошуках, економічно обґрунтованих рішень розраховують і аналізують альтернативні варіанти поводження підприємства, плануються витрати на реалізацію даного проекту. Тому можна вважати, що правильне планування витрат є запорукою успіху підприємства.
©ДонНТУ 2009р. Потапенко Ю.