ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Актуальність

В даний час інноваційний рівень підприємств України вкрай низький. Питома вага підприємств, що впроваджували інновації у 2011 році, становить 12,8%, що на 2% менше ніж у 2000 році. Потреби в капіталі для прискорення інноваційного процесу великі. Це вимагає систематизації можливих джерел фінансування та вивчення їх перспектив.

Вкрай мала частка позикових коштів у фінансуванні інноваційної діяльності підприємств в порівнянні з власними кошти підприємства, проте це джерело має ряд переваг, тому необхідно детально зупинитися на використанні позикових банківських коштів, призначення для фінансування інноваційних проектів та поданих найчастіше під видом банківських кредитів.

Цим питанням в своїх роботах займалися такі українські та зарубіжні вчені, як Шленова Ю., Пилипенко П., Захарченко А., Грачова М., Топчієв Є., Веселовській В., Лупін О., Васілевська І., Літній О., Щетінін І., Ільдяков А., Кокосова В., Набоков В. Однак існуючі класифікації джерел фінансування постійно оновлюються. З'являються нові умови отримання фінансування з позикових коштів. Необхідно враховувати нові вимоги, щоб їм відповідати.

Мета роботи

Систематизація підходів до обґрунтування доцільності інвестування коштів на основі залучення кредитів.

Основний матеріал

Найчастіше банки є незалежними кредиторами проектів (тобто приймають рішення про фінансування виключно з об'єктивних міркувань), тому виявлення критеріїв здійснення найбільш важливих для банків інвестиційних проектів дозволить вказати і найсуттєвіші характеристики проектів з точки зору ймовірності успішної або невдалої їх реалізації.

Для виявлення таких критеріїв доцільно використовувати підхід, який базується на анкетуванні банків, що працюють на українському і російському ринках [1]. На основі результатів пройденого анкетування виявлено, що найбільш важливими нефінансовими критеріями є наступні:

1. адекватна оцінка компанією-позичальником ризиків, пов'язаних з проектом;
2. характеристики конкурентного середовища на ринку збуту;
3. наявність (термін дії) ліцензії на продукт;
4. стадія життєвого циклу проекту.

Перераховані вище критерії виключно важливі, тобто найбільш сильно впливають на прийняття рішення про інвестиційне кредитування. Це свідчить про те, що основною перешкодою для видачі інвестиційних кредитів банками є інвестиційні ризики, або ризики неповернення кредитів.

Таким чином, компанії при складанні бізнес-плану необхідно чітко і детально розписати всі ризики, пов'язані з реалізацією проекту. Необхідно провести аналіз конкурентів і обов'язково вказати на переваги над ними в інвестиційному проекті. Обов'язково потрібно подбати про наявність і достатній термін дії ліцензії на інноваційний продукт. Крім того, для збільшення ймовірності отримання інвестиційного кредиту необхідно, щоб на момент подачі заяви про інвестиційне кредитування проект знаходився не на самій початковій стадії реалізації, і вже були отримані певні результати.

Слід вказати, що банки в першу чергу цікавляться оцінкою фінансового стану позичальника за даними бухгалтерської звітності. Цей критерій має абсолютне значення для 100% банків і на нього варто звернути першочергову увагу. Якщо фінансовий стан не задовільний, компанія з імовірністю 99% не отримає кредит. Трохи менш важливий для банків критерій внутрішньої норми прибутковості. Оформляючи заявку на отримання кредиту необхідно переконатися, що значення внутрішньої норми прибутковості вище, ніж річна ставка відсотка, який вони пропонують. Наступним за важливістю є період окупності проекту. Компанії, що бажає отримати інвестиційний кредит необхідно максимально скоротити його та врахувати всі джерела для погашення кредиту. Розглядаючи кредитну заявку, банки також приділяють велику увагу таким фінансовим критеріям як масштаб проекту за загальним обсягом інвестиційних виплат, його співвідношення з власним капіталом компанії і критерій чистої наведеної вартості.

Крім просто інвестиційного кредитування, існують такі форми фінансування: фінансовий лізинг; придбання банком частки в статутному капіталі компанії-ініціатора; започаткування нової компанії з пайовою участю ініціатора проекту, банку і залучених інвесторів.

Висновки

Таким чином українські підприємства використовують лише незначну частину потенційно доступних джерел фінансування для здійснення інвестиційних проектів. І це є однією з перешкод для розвитку інноваційної активності в українському бізнесі. Очевидно, що при розгляді можливості отримання банківського кредиту під інноваційний проект керівництво компаній часто покладається на інтуїцію, яка підказує, що ціна позикових джерел вище ціни власних коштів, тому що за позиковими потрібно платити відсотки. Також не рідко компанії не можуть грамотно скласти заявку на отримання інвестиційного кредиту. Тому для збільшення ймовірності отримання такого кредиту в банках України та Росії рекомендується враховувати важливість критеріїв, розглянутих у цій статті і попрацювати над їх поліпшенням перш, ніж оформляти заявку на кредит.

Література

1. Топчієв Є.Л., Журнал: «Управление корпоративными финансами», 2005р.
2. Литнев О.М., Журнал: «Управление корпоративными финансами», 2008р.
3. Захарченко А.С., Журнал: «Менеджмент инноваций», 2008р.