Біографія
Особистісне становлення
Я, Повещенко Тетяна Сергіївна, народилася 18 листопада 1991 у місті Донецьк в сім'ї Повещенко Наталії Анатоліївни і Повещенко Сергія Володимировича. У моїй родині я була єдиною дитиною, тому в увазі й турботі я ніколи не потребувала. У дитинстві я була дуже самостійною, слухняною дитиною, тому батькам було зі мною легко.
Величезну роль у моєму вихованні зіграла моя бабуся. Вона працювала на швейній фабриці і часто брала мене з собою. Було дуже цікаво спостерігати за її роботою. Побачивши в мені тягу до навчання ще в ранньому віці, бабуся мене намагалася навчити всьому, що стало для мене хорошим поштовхом у розвитку.
У 1998 році я пішла в школу № 38. І прийшла з досить хорошою підготовкою, як вже було сказано вище. Я вміла читати, писати і навіть знала таблицю множення. Тому була щиро здивована, коли на першому уроці математики ми рахували овочі в підручнику, а на правописі малювали косі палички.
У третьому класі почала займатися співом і танцями, але і крім цього відвідувала багато різних гуртків. У шкільні роки брала участь в олімпіадах з багатьох предметів і майже завжди проходила у наступні етапи. Займалася Мановською роботою з екології, яка, у наслідку, виявилася кращою в Донецькій області і була відправлена до Києва. У школі я віддавала перевагу точним наукам, особливо математиці. Але все ж обрала спеціальність для подальшого навчання більш гуманітарну.
Професійне становлення
У 2008 я поступила до Донецького національного технічного університету за результати зовнішнього тестування, так як результати нам стали відомі ще у травні, то всі канікули я відпочивала. Спеціальність я обрала більше, напевно, по випадковості. Мені до рук потрапила листівка, де говорилося про нашу кафедру. Прочитавши, я була впевнена, що хочу вчитися саме там. І зробила, на мою думку, правильний вибір.
Студентські роки стали для мене самими незабутніми в житті, але, на жаль, все хороше коли-небудь закінчується. Я познайомилася з величезною кількістю людей, потрапила в чудову групу, де обзавелася кращими друзями, сподіваюся, на все життя. Чотири роки навчання пройшли не помітно, я не шкодую не про одному дні проведеному в стінах цього ВНЗ. Тому захотілося продовжити цю мить навчання – от я і вирішила піти до магістратури. Тему магістерської роботи я обирала довго. У кінцевому рахунку зупинилася на «Мотивації трудового поведінки працівників». У цій роботі мені допомагає мій науковий керівник – Следь Олександра Миколаївна.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Звичайно, хочеться успішно закінчити магістратуру, знайти роботу, за фахом, яка дозволила б мені реалізуватися в цьому житті повною мірою, давала час для подорожей і дозвілля. Ще, що не мало важливо, мені б хотілося створити щасливу, повну любові і поваги сім'ю з коханою людиною.