ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Вступ

Актуальність теми. Однією з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. Наслідки кризових явищ в економіці країни обумовлюють постійне зростання протиріч у соціально–економічній, екологічній, інституціональній сферах господарської діяльності підприємств. В цих умовах важливим інструментом стабілізації та активізації якісних та кількісних перетворень на підприємствах стають інвестиції.

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлене тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому.

Процес управління є складовим елементом забезпечення ефективності інвестування. Добре організоване управління інвестуванням забезпечує адаптацію проекту до конкретних умов, в яких він реалізується, і, головне, до їх постійних змін, забезпечує поточну конкурентоспроможність інвестиційного процесу. Механізми управління надають процесу інвестування гнучкості й стійкості до несприятливих явищ у зовнішньому середовищі.

Ефективна система управління інвестиціями — це основа для високих темпів розвитку підприємства, досягнення необхідних результатів його інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Тому дослідження ефективного управління інвестиційною діяльністю на підприємстві є актуальним на сьогодні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання ефективності управління інвестиційною діяльністю досліджувались такими зарубіжними вченими як Г. Александер, В. Беренс, Л.Дж. Гітман, М.Д. Джонк, В.К. Фальцман, Т.С. Хачатуров, У. Шарп.

Значний внесок у розв’язанні завдань активізації та прискорення інвестиційних процесів на підприємствах, створенню дієвих інструментів управління інвестиційною діяльністю зроблено у працях вітчизняних вчених–економістів. Дослідження та опрацювання проблем інвестування підприємств здійснено у роботах таких науковців, як І.О. Бланк, Н.М. Гуляєва, А.А. Пересада, І.В. Даниленко, О.В. Гайдуцький, А.С. Музиченько, О.К. Драган, В.Г. Федоренко, О.М. Ястремська, В.М. Хобта та інші. В той же час, високо оцінюючи внесок дослідників у розвиток теорії інвестицій, слід зауважити, що система управління інвестиційною діяльністю потребує удосконалення відповідно до сучасних умов. Необхідним є подальше вивчення можливості залучення промисловими підприємствами інвестицій за умов економічної нестабільності, а також підвищення їх ролі як чинника економічного зростання.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних положень, методичних та практичних аспектів щодо створення ефективної системи управління інвестиційною діяльністю на підприємстві.

У відповідності з поставленою метою були сформульовані наступні завдання:

Об`єктом дослідження є інвестиційні процеси на підприємстві.

Предметом дослідження виступають організаційно–економічні відносини, що виникають на підприємстві в процесі управління інвестиційною діяльністю.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою магістерської роботи послужили фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в області управління інвестиційною діяльністю на підприємстві. Для вирішення поставлених у роботі завдань було використано загальнонаукові й прикладні методи дослідження: діалектичний метод; методи групування та порівняння — для дослідження та аналізу змісту категорії «інвестиційна діяльність», системний аналіз — для оцінки впливу розвитку інвестиційної діяльності на підприємстві на макроекономічний розвиток держави; ситуаційний аналіз — для дослідження підходів до визначення інвестицій. Інформаційною базою дослідження є нормативні та законодавчі акти України, експрес–інформація Держкомстату України, матеріали науково–дослідницьких конференцій, періодичні видання і мережа Internet.

Наукова значимість дослідження полягає у розвитку методів і функцій управління інвестиційною діяльністю на підприємстві та розробці шляхів підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю.

Структура дослідження обумовлена її цілями, завданнями, предметом і методом дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, що об'єднують підрозділи та висновки.

Апробація. Основні наукові та практичні положення роботи були представлені на всеукраїнських науково–практичних конференціях: Всеукраїнська науково–практична конференція студентів та молодих вчених «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю» (м. Донецьк, ДонНТУ, 2012, 2013), Всеукраїнська студентська науково–практична конференція «Фінансова політика: глобальні та національні пріоритети формування й реалізації» (м. Кіровоград, КНТУ, 2012), Міжнародна науково–теоретична конференція молодих учених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, ДонНТУ, 2013).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми магістерської роботи, сформульовані мета й задачі дослідження, визначений об’єкт, предмет та методи дослідження, показано науково–практичне значення одержаних результатів.

1. Теоретичні аспекти управління інвестиційною діяльністю на підприємстві

У першому розділі «Теоретичні аспекти управління інвестиційною діяльністю на підприємстві» представлено різні підходи та систематизовані визначення поняття «інвестиції» відомих наукових учених–економістів. Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції як «усі види майнових та інтелектуальних цінностей, вкладених в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект». Розкрито сутність інвестиційної діяльності та перераховані її особливості [3].

Аналіз статистичних даних та міжнародна інвестиційна позиція країни свідчать, що Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в країні [6].

Процес управління є складовим елементом забезпечення ефективності інвестування. Добре організоване управління інвестуванням забезпечує адаптацію проекту до конкретних умов, в яких він реалізується, і, головне, до їх постійних змін, забезпечує поточну конкурентоспроможність інвестиційного процесу. Процес управління інвестуванням, у широкому розумінні, можна представити послідовністю функцій, об'єднаних в єдиний цикл: планування, організація, мотивація, контроль [9].

Можна зробити висновок, що система управління інвестиційною діяльністю підприємства є частиною загальної системи управління підприємством і включає розробку напрямів діяльності підприємства в частині інвестиційної, що орієнтована на збільшення прибутку, за рахунок довгострокових вкладення капіталів, призначених для створення, розміщення, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння підприємства [10].

2. Методичні підходи до організації системи управління інвестиційною діяльністю

Другий розділ присвячений визначенню методів формування інвестиційних ресурсів. Здійснення будь–якого інвестиційного проекту можливе тільки за умови наявності фінансових ресурсів. Визначення джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства є одна з найважливіших задач для успішного функціонування підприємства і успішної реалізації інвестиційних проектів [7].

В умовах ринкової економіки підприємство має кілька альтернативних методів залучення інвестиційних ресурсів, представлені на рисунку 1.

Методи інвестування

Рисунок 1 – Методи інвестування (6 кадрів, розмір 57,9 КБ, 3 цикла повтору)

Прийняття господарських рішень щодо інвестицій є найбільш складним і важливим завданням управління, тому виникає необхідність інтеграції діяльності всіх учасників інвестиційного процесу на підприємстві, яку можливо реалізувати тільки через ефективну систему планування інвестиційною діяльністю у межах сучасної організаційної структури управління підприємством [5].

На сьогоднішній день реальний стан інвестиційного планування на підприємствах не відповідає умовам сьогодення з наступних причин: недостатня кваліфікація планового персоналу; невміння та небажання керівництва організувати роботу з розробки якісного інвестиційного плану та забезпечення його реалізації; відсутність доступу до ринкової інформації; висока вартість послуг консалтингових компаній для допомоги малим підприємствам у плануванні.

Тому реалізація зазначених у магістерській роботі напрямів вдосконалення інвестиційного планування дозволить скоротити тривалість періоду планування інвестиційної діяльності та підвищити якість планових інвестиційних рішень; зменшити, а в окремих випадках, усунути негативний вплив зовнішнього середовища підприємства; використати усі ринкові можливості, що на даний час відкриваються перед підприємством.

Після виконання функцій управління інвестиційною діяльністю необхідно обґрунтувати інвестиційний проект, який полягає у тому, щоб дати керівництву підприємства якнайповнішу картину становища підприємства та можливостей його розвитку. Окрім того, ретельне обґрунтування проекту створює у майбутніх інвесторів впевненість у надійності своїх інвестицій та, що не менш важливо, викликає довір'я до керівництва підприємства.

3. Рекомендації щодо підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю

У третьому розділі «Рекомендації щодо підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю» планується впровадження інвестиційно–іноваційного проекту та розробка інвестиційної стратегії для підприємства, що виробляє електроенергію. Аналіз ефективності та складання фінансового плану інвестиційного проекту сприятимуть підвищенню ефективності управління інвестиційною діяльністю на підприємстві.

Висновки

У роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення комплексу актуальних науково–практичних питань з управління інвестиційною діяльністю на підприємстві. Велике значення в ефективному функціонуванні та розвитку підприємства має інвестиційне забезпечення, що базується на реалізації інвестиційних програм.

Глибокий спад в інвестиційній сфері, котрий серйозно перевищує зниження обсягів виробництва, обумовлений тим, що інвестиції в промислові підприємства не забезпечують простого відтворення капіталу. Інвестиційна діяльність на підприємстві повинна розглядатися як єдність процесів вкладення ресурсів і отримання доходів у майбутньому, що відбуваються в різній часовій послідовності. У трансформаційній економіці якісно змінився соціально–економічний механізм інвестування: економічний зміст категорії інвестиції наповнюється новими сучасними формами залучення і руху ресурсів, а також відносинами між учасниками інвестиційного процесу.

Головною метою управління інвестиційною діяльністю підприємства є отримання можливого максимального прибутку не тільки в поточному, а й у перспективному періодах. Це вимагає розробки таких задач управління, які забезпечують реалізацію головної мети інноваційної діяльності, що полягає у забезпеченні: достатньої інвестиційної підтримки необхідних темпів розвитку поточної діяльності підприємства; балансу максимальної прибутковості з урахуванням прийнятного ступеня ризику; ліквідності інвестицій, можливостей швидкого реінвестування капіталу при змінах факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ; можливості реалізації програм соціального розвитку колективу [11].

Одним із важливих напрямків стратегічного управління інвестиційною діяльністю на підприємстві є розробка стратегії з метою зайняття на ринку сильних позицій і розробки підходів до її успішної реалізації в умовах невизначеності зовнішнього середовища, сильної конкуренції та внутрішніх проблем. Розробка такої стратегії повинна базуватися на принципах системного підходу, врахуванні загальної базової стратегії розвитку підприємства тощо та сполученні зі стратегією соціального розвитку підприємства.

Перелік посилань

  1. Гриньова В.М. Проблеми розвитку інвестиційної діяльності / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. — Харків: ВД «ІНЖЕК», 2002. — 464 с.
  2. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. — 2008. — №2 (147). — С. 68–81.
  3. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. // ВВС УРСР. — 1991. — №47. — Ст. 1, 2.
  4. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні // Фінанси України. — 2010. — №8. — С. 35–39.
  5. Мойсеєнко І. Інвестування: Навчальний посібник / Ірина Мойсеєнко. — К.: Знання, 2006. — 490 с.
  6. Официальный сайт Государственного комитета статистики Украины [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua
  7. Пересада А.А. та ін. Інвестування: навчально–методичний посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.
  8. Сазонець І.Л. Інвестування: міжнародний аспект / І.Л. Сазонець, В.А. Федорова; М–во освіти і науки України. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 270 с.
  9. Хобта В.М.,Попова О.Ю., Мєшков А.В. // Активізація і підвищення інвестиційних процесів на підприємствах. Монографія // НАН України. Інститут економіки промисловості. МОН України. ДонНТУ, Донецьк. — 2005. — 343 с.
  10. Хобта В.М. Управління інвестиціями: навчальний посібник. Видання 2–ге, перероблене та доповнене. — Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2009. — 448 с.
  11. Ястремська О.М. Інвестиційна діяльність промислових підприємств: методологічні та методичні засади. / Ястремська О.М. — 2–ге видання. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2010. — 488 с.