ДонНТУ   Портал магістрів

Біографія

Особистісне становлення

Я, Зорій Оксана Миколаївна, народилась 3 березня 1991 року в невеликому місті Єнакієве Донецької області. Мої батьки: папа – Зорій Микола Васильович, 1959 р.н., лікар анестезіолог-реаніматолог, мама – Зорій Світлана Ншанівна, 1964 р.н., медсестра-анестезіст. Також, у мене є старша сестра Ганна. Моє дитинство проходило дуже весело і безтурботно, завжди була оточена турботою батьків, бабусь і дідусів. У 1994 році я пішла в садок «Червона шапочка», куди ходила без особливого бажання, оскільки більш всього подобалося проводити час з мамою і сестрою вдома. Я була спокійним, допитливим, тямущим дитям і, як сказала моя мама, «прихованою» бешкетницею. Для естетичного виховання, батьки записали мене в кружок народного танцю, де виявилися мої непогані танцювальні здібності. Кожне літо я проводила на Кавказі, на березі моря, де згодом папа і навчив мене плавати. Так і пройшло моє дитинство, поки не настала шкільна пора.

Дуже велике бажання було, нарешті, піти в школу. Хотілося відчувати себе дорослою, відповідальною. І ось, 1 вересня 1998 я втілила своє бажання в життя. Перші три класи я провела в початковій школі №9. Вчилася із задоволенням, тому і навчання давалося мені легко. Брала участь у всіх шкільних концертах, будь то казкові вистави або конкурси талантів. У 2001 році перейшла в гімназію №37. Нові вчителі, самостійніше життя. Тут же почала брати участь у шкільних олімпіадах по математиці, англійській мові. Також, не менше активно в порівнянні з початковою школою, брала участь у шкільному житті. Була представником від класу в шкільному парламенті, була ведучою і учасницею різних заходів, конкурсів і концертів, а також номінантом щорічної шкільної премії «Вікторія». Окрім цього, почала займатися спортивними бальними танцями і східними єдиноборствами (ушу), займала призові місця, отримувала медалі і дипломи за участь в міських і обласних конкурсах. У 8 класі стало питання про вибір напряму подальшого вчення – математичному, гуманітарному або економіко-правовому. Я вибрала гуманітарний напрям і не пошкодувала. З математикою у мене проблем ніколи не було, а так, за час, що залишився, до вступу до університету, я добре підтягнула англійську мову.

Професійне становлення

Вибір вищого учбового закладу вироблявся з особливою ретельністю. У мене на прикметі було декілька університетів, як в Донецьку, так і в інших областях. Але свій вибір я зупинила на Донецькому національному технічному університеті, спеціальності «Управління персоналом і економіка праці». Все сприймалося по-іншому. З початком навчання з'явилися нові інтереси, нові люди, нове місто, нові знайомства. У групі з'явилися хороші знайомі, які надалі стали друзями. Починаючи з другого курсу, я почала брати участь у конференціях, публікувати свої статті в наукових збірках, брати участь в студентських конкурсах. За підсумками добрих результатів в навчанні на третьому курсі я змогла перейти на бюджет. Окремо варто відзначити і святкування днів кафедри. Щороку ми готували свої номери, прикрашали великий зал, репетирували, виступали, робили вистави, отримували дарунки і грамоти від викладацького складу кафедри. Окрім цього, щорік студенти 3-5 курсів і викладачі намагаються виїжджати на природу, для неформального спілкування, де ми можемо грати, спілкуватися, пізнавати один одного ближче за стінами університету. Так непомітно і пролетіли 4 роки навчання, і в 2012 році я отримала диплом бакалавра. А влітку поступила в магістрат за фахом «Управління персоналом і економіка праці» і тепер завершальною стадією мого навчання в університеті стане написання магістерської роботи по темі «Оптимізація чисельності персоналу підприємства» під керівництвом доц. Коваленко Тетяни Вікторівни.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Спершу, планую написати і добре представити свою магістерську роботу. Важливе місце займає і пошук гідної роботи, за допомогою якої у мене буде можливість не лише проявити себе як різносторонньо розвинену особу, але і мати хорошу матеріальну основу. Окрім цього, звичайно хочеться створити міцну і дружну сім'ї, а також встигнути побувати в інших країнах.