Регіональні аспекти геолого-економічної оцінки неметалічних корисних копалин

Регіональні аспекти геолого-економічної оцінки неметалічних корисних копалин

Жикаляк М.Н., Чиж В.С. - Регіональні аспекти геолого-економічної оцінки неметалічних корисних копалин

Валовий регіональний продукт в розрахунку на душу населення у абсолютній більшості регіонів України позитивно корелюється з обсягом (часткою) промисловості і структурі доданої вартості. В свою чергу, природно-ресурні (сировинні) галузі домінують в обсягах про-мислової продукції та здійснюють переважний (в окремих випадках визначальний) вплив на рівень бюджетного забезпечення регіонів. Тому регіони з домінуючим і ефективно функціонуючим мінерально-сировинним комплексом можуть перейти на рентноорієнтовану та соціально-направлену економіку сталого розвитку. При цьому вони не тільки виживатимуть, але і підвищувати конкурентоспроможність промислового виробництва та реалізовувати стратегію прогресивного реформування економіки [1]. Неметалічні корисні копалини у порівнянні з паливно-енергетичними видами мінеральної сировини характеризуються набагато меншими вартісними показниками. Раніше в період планової економіки Радянського Союзу вони здебільшого розглядалися як допоміжна мінеральна сировина для забезпечення базових на-прямків мінерально-сировинного комплексу країни або для промислового та цивільного будівництва. Нині в Державному балансі України в Донецькому регіоні нараховується понад 220 родовищ неметалічних корисних копалин, з яких біля 100 інтенсивно експлуату-ються, а по 26 - проводяться геологорозвідувальні роботи, у тому числі з дослідно-промисловою розробкою. Видобутком неметалічних корисних копалин в регіоні займаються приватні підприємства та акціонери товариства, які і виступають замовниками для проведення геолого-економічної оцінки запасів. У більшості випадків це діючі підприємства малою (до 20 тис. т) і середньою (до 200 тис. т) проектною потужністю, яким для продовження терміну служби потрібні нові джерела сировини. Геолого-економічна оцінка проводиться з використанням вже наявної геологічної бази і лише в деяких випадках, коли запаси не відповідають необхід¬ній балансовій принадлежності для видобутку, проводиться додаткове вивчення з дотриманням інструктивних та методичних вимог. Видобутком таких нерудних корисних копалин як будівельний пісок і пісковик з невеликими запасами і незначною щорічною виробничою потужністю з видобутку сировини в регіоні займаються приватні підприємці товариства (ЧП "Мандзяк", ЧП "Салато", ТОВ "Аван¬гард") із запасами понад 1 млн м3 і виробничою потужністю підприємств з видобутку від 50 до 150 тис. м3 та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ "Аван-гард"). Видобутком пісковиків, доломітів, вогнетривких і тугоплавких глин із запасами від 12 до 80 млн т займа-ються великі приватні підприємства, такі як ЗАТ "Веско", "Керамет", АТ "Глини Донбасу", ТОВ "Євроміне- рал", ТОВ "Вахрушевський завод будівельних матеріалів", ВАТ "Докучаєвський флюсово-доломітний комбінат" з проектною потужністю 500-3300 тис. т.

Разом із забезпеченням металургійного і будівельного комплексів місцевою мінерально-сировинною базою в регіоні проводиться видобуток і дається геолого-економічна оцінка такої мінеральної сировини як вогнетривка і тугоплавка глина, яка відправляється в значних кількостях на експорт і тим самим є сировинною базою для керамічної та вогнетривкої промисловості інших країн. Системна геолого-економічна вартісна оцінка родовищ неметалічних корисних копалин займає важливе місце як в системі державного управління надрами, так і в системі управління активами областей, адміністра¬тивних районів і господарюючих суб'єктів надро користування для ефективного управління та прийняття еко¬номічно обґрунтованих рішень [1]. При проведенні геолого-економічної оцінки неруд-них корисних копалин використовується і застосовується уся наявна нормативна база, а також раніше скла¬дені і апробовані у ДКЗ звіти та проекти за аналогічними або іншими видами нерудної сировини. В якості основного документу при оцінці використовується "Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах" (2005 р.). У видобувній галузі нерудної сировини східного регіону України є значні можливості для обґрунтування і вибору найбільш економічно ефективних та екологічно безпечних об'єктів для нарощування видобутку. Зокрема передбачається, що у 2012 році загальна вартість видобутої за рік нерудної сировини складе 7 млрд гривень. Крім того, в минулий 5-річний період від Донецької області видобута неметалічна сировина щорічно забезпечувала від 7 до 10 млн гривень надходжень (платежів) на відтворення сировинної бази. Проте для підвищення ефективності використання нерудної сировини слід звернути особливу увагу на необхідність розширеної геоло- гоекономічної оцінки нерудних корисних копалин. Передусім це стосується розробки стратегії розвитку, основаної на дослідженні і прогнозуванні ринкової кон'юнктури, зниження собівартості видобутку, зниженні транспортних витрат, за рахунок інноваційного підходу до використан¬ня мінерально-сировинної бази з врахуванням районування та детальної геометризації, підвищення якості продукції, екологічних та земельних аспектів.

Зараз економічну ефективність освоєння запасів неметалічних корисних копалин та встановлення розміру (об'єму) платежу за користування надрами для нових розвіданих родовищ необхідно розраховувати тільки на базі технологічно видобувних запасів - частини геологічних запасів родовищ (покладів), вилучення яких із надр можливе при раціональному використанні су-часних технічних засобів і технологій видобутку з вра-хуванням вимог щодо охорони надр та довкілля. Динаміка світового ринку неметалів демонструє його стійке зростання і збільшення ступеню споживання неметалів над металами [2]. В США, Канаді, Бразилії та Китаю за обсягами видобутку та вартості нерудної сировини неметалічні корисні копалини є індикатором соціально-економічного розвитку країн. В США в до кризовий період 10 тисяч підприємств, які спеціалізуються на видобутку та переробці нерудної сировини, щорічно виробляли високоліквідну продукцію загаль¬ною вартістю біля 35 млрд доларів. Одночасно Китай за виробництвом та експортом такої продукції як скло, магнезит, графіт, тальк, графит, гіпс і цеоліти випередив навіть США [2]. Реалізація програми розвитку базових і високоліквідних видів корисних копалин вимагає впровадження науковоємних інноваційних технологій з оцінки якості нерудної сировини, їх видобутку та переробки з метою створення енергозберігаючої і екологічно чистої продукції з новими споживчими властивостями.

Для досягнення цієї мети, на наш погляд, необхідно вирішити такі завдання:

1.Обґрунтувати теоретичні основи сучасної геоло-го-економічної оцінки нерудних корисних копалин стосовно інновацій та нових напрямків використання.

2.Визначити конкретні економічні критерії комплексної геологоекономічної оцінки нерудної сировини з урахуванням екологічної складової, природно- ландшафтних і земельних умов видобування і питомої цінності надр.

3.Розробити Тимчасові методичні рекомендації що-до складання техніко-економічних обґрунтувань, доцільності залучення до експлуатації розвіданих родовищ нерудних корисних копалин з їх вартісною оцінкою в умовах вільного ринку.

4.Удосконалити принципи і підходи до оцінки про-мислової значущості родовищ нерудних корисних копалин, що знову вводяться і резервних, з метою обґрунтування стратегії подальшого розвитку гірничорудної промисловості регіону.

5.Дослідити тенденції розвитку галузевої промис-ловості, де використовується нерудна сировина, з визначення приорітетних напрямків на перспективу до 2030 року.

6.Провести укрупнену геолого-економічну оцінку резервних родовищ і ділянок нерудної сировини, їх ра-нжирування згідно вибраним критеріям оцінки та вибору оптимальних і приорітетних варіантів освоєння.

Список использованной литературы

1.Жикаляк Н.В. Особенности устойчивого недропользования в совре-менных экономических условиях // Механизмы управления развитием социально-экономических систем. - Донецьк: ДВНЗ "ДонНТУ", 2010. - С. 498-507.
2.Аксенов Е.М., Васильев Н.Г., Садыков Р.К. Сырьвая база неметаллических полезных ископаемых России - состояние и перспекти¬вы развития // Разведка и охрана недр. - 2008. - № 9. - С. 108-113.