Дитинство
Я, Юрков Дмитро Ігорович, народився в прекрасному місті Донецьк 25 листопада 1988.
Батьки: мати – Юркова Олена Іванівна 1966 народження і батько – Юрков Ігор Анатолійович 1965 народження. У віці 3 років пішов у садок, недалеко від будинку батьків свого батька.
У 5 років переїхав на мкрн. Широкий і перевівся в дитячий садок № 78. Завжди був тихим і спокійним хлопчиком.
Школа
1 вересня 1996 батька віддали мене в школу № 69, розташовану на мкнр. Широкий. У школі я провів 8 років свого життя і після 9 класу, отримавши атестат про неповну середню освіту, відправився вступати до технікуму.
Літо 2004 року я провів на підготовчих курсах для вступу до технікуму і, склавши іспити на необхідну кількість балів, вступив до «Донецький технікум промислової автоматики».
У технікумі я отримав спеціальність «Технічне обслуговування і ремонт апаратури зв'язку та оргтехніки».
На останньому курсі технікуму я почав будувати плани на подальше життя, вирішувати куди вступати далі або ж, як половина моїх одногрупників, влаштовуватися на роботу за фахом.
Переді мною стояла перспектива вступити в Одеську академію зв'язку (далі ОАС) або пробувати свої сили на зовнішньому незалежному тестуванні. Подавши документи на тестування і записавшись на співбесіду до професора ОАС, мені залишалося тільки чекати дати здачі тестування та співбесіди.
У квітні 2004 року успішно здавши тестування і отримавши на співбесіді 4 бали з 5 можливих, я всерйоз задумався про свою подальшу долю.
Університет
Вибір місця навчання, відпало саме собою, коли мою кандидатуру не включили у список 20 надійшли до ОАС, я вирішив пробувати свої сили в Донецькому національному технічному університеті. Під час вступної компанії я подав документи на три спеціальності: «Електростанції», «Буріння свердловин» і «Маркшейдерська справа».
Вибір мій був обумовлений раніше отриманої спеціальність і «корочкою» електромонтера III розряду, інші 2 спеціальності були обрані мною, почасти випадково, почасти підказані одним з агітаторів, який відвів мене в кімнату до приймальної комісії. Надалі я жодного разу не пошкодував про свій вибір.
За підсумками вступної компанії 2008 року я вступив на бюджетну форму навчання за спеціальністю «Буріння свердловин».
Наступні 4 роки я навчався на кафедрі технології і техніки геолоразвідувальних робіт (далі ТТГР) всім премудростям і хитрощів обраної спеціальності. За підсумками 2 сесій отримував підвищену стипендію, а один семестр іменну стипендію Сургая.
На третьому курсі настала пора вибору теми наукової роботи, як матеріалу для виконання курсового проекту і подальшого розширення і включення, обраної теми, в дипломний проект.
Моїм науковим керівником став доцент кафедри ТТГР Юшков Іван Олександрович, чудовий викладач і людина. Погодивши з викладачем була обрана тема наукової роботи. З ним був виконаний величезний обсяг роботи, успішно зданий курсовий проект. На 5 курсі за обмежень кількості студентів магістрів у одного викладача, мені поміняли наукового керівника, ним став Русанов Владислав Адольфович, не менше видатний викладач, а так само письменник і перекладач.
У травні 2012 року я закінчив навчання і отримав червоний диплом бакалавра з середнім балом 4.8.
Влітку 2012 брав участь у наборі абітурієнтів у ДонНТУ на гірничо-геологічний факультет і одночасно подав документи в магістратуру на, рідний мені, гірничо-геологічний факультет.
Наприкінці липня здав вступні іспити за фахом та іноземна мова, за результатами яких пройшов у 7 щасливчиків-магістрів надійшли на бюджетну форму навчання.
Плани на майбутнє
У майбутньому я планую закінчити університет, влаштується на роботу за фахом і отримувати високу заробітну плату. Так само є бажання продовжити свою наукову роботу в аспірантурі.