Біографія
Особистісне становлення
Я, Михайло Олександрович Барвінченко, народився 18 вересня 1990 в місті Костянтинівка, Донецької області. Батько, Олександр Михайлович Барвінченко народився 26 грудня 1963 року народження, працює інженером з охорони праці. Мама, Світлана Володимирівна Барвінченко народилася 10 березня 1969, працює бухгалтером.
Моє дитинство було безтурботним. У три роки батьки відвели мене в дитячий сад. Там я знайшов перших у своєму житті друзів. Я любив ходити в дитячий садок, не дивлячись на декілька негативних факторів, таких як тихий час, манка і катастрофічний брак компоту.
При вступі до першого класу вперше дізнався, що вірші треба вчити дослівно, а не переказувати, це було насилу пояснено моєю мамою. Я був несильно товариською дитиною, лише тільки в школі у мене вийшло подолати цей недолік завдяки моїй класній керівниці, Олени Михайлівни Бочкарьової. Наша класна всіляко влаштовувала різні заходи, як для класу, так і для школи, після чого наш клас двічі публікувався на першій сторінці міської газети. Моїм невеликим хобі було колекціонування моделей літаків. Інтерес до цього захоплення у мене загострився, після того як дізнався, що мій прадід, Григорій Олексійович Василенко, був пілотом під час Другої світової війни, а вже після став льотчиком-випробувачем. Любов до електротехніки мені прищепив мій дід, Володимир Васильйович Бережний, під час ремонту його старенького комп'ютера.
Що в результаті і привело мене в Костянтинівський індустріальний технікум, який мені дав добру базу для вступу до Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). Саме навчання в університеті показало, що я був дуже неорганізований і несамостійний. Коли я дізнався, що зарахован, оселився в гуртожиток № 7. У гуртожиток був прийнятий в студентську раду, який дав мені чимало досвіду в спілкуванні з людьми і у вирішенні багатьох конфліктних ситуацій, В результаті ДонНТУ дав мені великий поштовх у подальшому розвитку.
Професійне становлення
Школа
У 1997 році я пішов в перший клас загальноосвітньої школи I–III ступенів № 16, Моєю першою вчителькою стала, Світлана Анатоліївна Карабаджан, яка навчила нас читати, писати і рахувати. Коли я перейшов в 5–й клас, моїм класним керівником стала Олена Михайлівна Бочкарьова — вчитель української мови та літератури, саме вона прищепила мені любов до української мови. У школі ніколи не був відмінником, але завжди був хорошистом. Особливий інтерес виявляв до точних наук. У продовж всього навчання в школі займався спортом. У різний час відвідував секції шахів, футболу, легкої атлетики. Після закінчення дев'ятого класу я вирішив завершити навчання в школі і вступив до Костянтинівського індустріального технікуму.
Технікум
Я почав своє навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі першого вересня 2006. Поступив за спеціальністю Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд
. Технікум дуже відрізнявся від школи: більше не було уроків, почалися пари. На другому курсі написав першу курсову роботу. Також не можливо не відзначити першу виробничу практику; ну і звичайно першу дипломну роботу. У цьому навчальному закладі нам намагалися показати усі переваги робочої спеціальності, Викладачі були кваліфіковані, тому вчитися азам своєї майбутньої спеціальності було легко і цікаво. Хотілося б відзначити викладачів, які запам'яталися найбільше, це — Сергій Іванович Горюшин, Микола Семенович Шейко, Інга Володимирівна Голик.
Університет
Коли виникло питання вибору університету, відповідь на нього для мене була очевидна. Я свій вибір зупинив на ДонНТУ, так як це один з найстаріших і найкращих університетів України, що славиться високою якістю освіти і професійними викладачами. Після успішної здачі вступного іспиту в 2010 році я поступив у Донецький національний технічний університет на електротехнічний факультет за спеціальністю Електричні станції
. У період навчання в університеті твердо зрозумів: хочеш щось знати — добивайся цього сам. Найбільшу користь принесло вивчення предметів, тематика яких була цікава, сучасна і практична. Провчившись три роки, в 2013 році після успішного складання державного іспиту отримав диплом бакалавра. Отриманий за роки навчання середній бал (4,0) дав мені можливість вступити до магістратури, чим я і скористався. Одним з цікавих для мене напрямків є мережі власних потреб. Керівником моєї магістерської роботи є к.т.н., доц. Лебедєв Віктор Костянтинович. Була обрана наступна тема магістерської роботи Фізична модель релейного захисту від однофазних замикань на землю в мережах 6–10 кВ з ізольованою нейтраллю
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я планую успішно захистити магістерську роботу і отримати диплом магістра. Далі хотілося б знайти перспективну, а головне цікаву, роботу, в якій я б міг себе реалізувати і постійно вдосконалюватися. Я впевнений, що в цьому мені обов'язково допоможуть знання та навички, набуті за час навчання в університеті.